Прага, 27 червня 2001 – Судова справа, котра тривала два роки, закінчена. Цими днями ісламська партія Доброчесності, одна з найбільших опозиційних сил Туреччини, визнана Конституційним судом країни як така, що завдає своєю діяльністю шкоди державі і виступає супроти світського шляху розвитку Туреччини.
Турецькі прокурори стверджують, що партія Доброчесності являла собою чергове втілення іншої забороненої релігійної партії, партії Благополуччя, яка була розпущена в 1998 році після того, як її лідер подав у відставку під тиском з боку армії, котра вважає себе гарантом турецької світської держави. Напередодні заборони діяльності партії Доброчесності, суд стояв перед досить складним завданням – чи визнавати разом з розпуском цієї ісламської партії не дійсними повноваження її депутатів в парламенті, яких нараховується понад 20, що становить близько 5 відсотків всіх місць турецького парламенту. У цьому випадку поставала б необхідність додаткових виборів в країні.
І хоча представники партії Доброчесності відкидали у суді всі обвинувачення у свою адресу це не допомогло. Конституційний суд заборонив її діяльність минулої п’ятниці, а також постановив, що все майно і активи партії мають бути конфісковані на користь держави.
У останні дні стало відомо, що члени забороненої щойно партії реорганізовуються у дві нові. Так звані « досвідчені партійці» утворюють безкомпромісний антизахідний блок, однак будуть намагатися не особливо сердити уряд. А молодші об’єднуються в помірковану ісламську фракцію.
За словами аналітика впливової турецької газети «Дейлі Ньюс» Мехмета Алі Біранди « у світі ісламської політики це подібне до краху Берлінської стіни». Хоча, безумовно, історія із забороною «партії Доброчесності», з точки зору західної демократії, парадоксальна. Сам факт заборони діяльності ісламістів – антидемократичний. Але, як зауважують місцеві аналітики, цей крок сприятиме розвитку демократичних свобод в Туреччині.
Лідером «молодих ісламських реформаторів» найвірогідніше, буде Ресеп Тейип Ердоґан - ,котрий нещодавно був мером Стамбула. В 1999 році він потрапив на чотири місяці до в’язниці після публічного проголошення наступних рядків: «Мінарети – наші багнети. Бані – наші шоломи. Мечеті – наші казарми. Мусульмани – наші вояки». Однак кажуть, що з того часу Ердоґан багато що усвідомив і утримується від гучних заяв. А взагалі турецькі спостерігачі вважають, що маскування ісламістів під поміркованість лише прикриття їх справжніх, войовничих намірів.
Більшість представників партії Доброчинності у турецькому парламенті можуть зберегти свою мандати але як незалежні депутати. Але двом парламентарям заборонено займатися політичною діяльністю упродовж п’яти років. Оглядач БІ-БІ-СІ Кріс Морріс вважає, що таке судове рішення викличе серйозну критику міжнародної громадськості.
Турецькі прокурори стверджують, що партія Доброчесності являла собою чергове втілення іншої забороненої релігійної партії, партії Благополуччя, яка була розпущена в 1998 році після того, як її лідер подав у відставку під тиском з боку армії, котра вважає себе гарантом турецької світської держави. Напередодні заборони діяльності партії Доброчесності, суд стояв перед досить складним завданням – чи визнавати разом з розпуском цієї ісламської партії не дійсними повноваження її депутатів в парламенті, яких нараховується понад 20, що становить близько 5 відсотків всіх місць турецького парламенту. У цьому випадку поставала б необхідність додаткових виборів в країні.
І хоча представники партії Доброчесності відкидали у суді всі обвинувачення у свою адресу це не допомогло. Конституційний суд заборонив її діяльність минулої п’ятниці, а також постановив, що все майно і активи партії мають бути конфісковані на користь держави.
У останні дні стало відомо, що члени забороненої щойно партії реорганізовуються у дві нові. Так звані « досвідчені партійці» утворюють безкомпромісний антизахідний блок, однак будуть намагатися не особливо сердити уряд. А молодші об’єднуються в помірковану ісламську фракцію.
За словами аналітика впливової турецької газети «Дейлі Ньюс» Мехмета Алі Біранди « у світі ісламської політики це подібне до краху Берлінської стіни». Хоча, безумовно, історія із забороною «партії Доброчесності», з точки зору західної демократії, парадоксальна. Сам факт заборони діяльності ісламістів – антидемократичний. Але, як зауважують місцеві аналітики, цей крок сприятиме розвитку демократичних свобод в Туреччині.
Лідером «молодих ісламських реформаторів» найвірогідніше, буде Ресеп Тейип Ердоґан - ,котрий нещодавно був мером Стамбула. В 1999 році він потрапив на чотири місяці до в’язниці після публічного проголошення наступних рядків: «Мінарети – наші багнети. Бані – наші шоломи. Мечеті – наші казарми. Мусульмани – наші вояки». Однак кажуть, що з того часу Ердоґан багато що усвідомив і утримується від гучних заяв. А взагалі турецькі спостерігачі вважають, що маскування ісламістів під поміркованість лише прикриття їх справжніх, войовничих намірів.
Більшість представників партії Доброчинності у турецькому парламенті можуть зберегти свою мандати але як незалежні депутати. Але двом парламентарям заборонено займатися політичною діяльністю упродовж п’яти років. Оглядач БІ-БІ-СІ Кріс Морріс вважає, що таке судове рішення викличе серйозну критику міжнародної громадськості.
