Прага, 13 липня 2001 ― Цієї суботи в Казахстані закінчується термін амністії, яка дозволяє казахським громадянам, що мають гроші у закордонних банках, повернути ці гроші на батьківщину, не звітуючи про їхнє походження. Уряд Казахстану сподівається, що амністія призведе до повернення значної частини тіньового капіталу до збіднілої країни. Поставити всіх платників податків країни на один щабель має ще одна акція – до кінця вересня в Казахстані будуть знищенні всі податкові документи за останні п’ять років. Наскільки продуктивними є такі дії?
Уряд Казахстану сподівається, що в результаті податкової амністії та амністії тіньового капіталу, до країни повернеться близько 500 мільйонів доларів, що їх визвезли казахські бізнесмени та багато із самих урядовців. Перші результати свідчать про те, що справжня репатріація капіталу відбулася у значно скормніших масштабах. За даними минулого тижня до казахських банків повернулося близько 190 мільйонів доларів, і уряд вирішив продовжити амністію ще на один тиждень.
Деякі міжнародні оглядачі скептично дивляться на ці кроки казахського уряду, в яких вони схильні вбачати зухвале бажання уникнути фінансової та політичної кризи. Міклош Маршал, директор міжнародної організації із боротьби з корупцією, Трансперансі Інтернешинал, говорить, що амністія може бути єдиною можливістю повернути викрадені гроші до країни.
«Це справжня дилемма. З точки зору моралі, амністія є сумнівним процесом, але з точки зору економіки, мені здається, що це розумний крок. Іншої можливості повернути хоча б частину із викрадених грошей немає.»
Амністія, що її було оголошено на почтку цього року, спрямована перш за все на найбагатших громадян Казахстану, які завдяки корупції у владі зуміли збагатитися за рахунок значних нафтових ресурсів. Зейнулла Какімжанов, головний податківець країни, визнав, що і він збирається скористатися з амністії. За його словами, було б глупо цього не зробити. При цьому Какімжанов зауважив, що гроші, які він збирається репатріювати, були зароблені ним ще до того, як він прийшов до уряду, завдяки різним схемам, за допомогою яких він ухилявся від податків.
Проте головний податківець не є найвищим урядовцем, який скористається з амністії. Численні повідомлення західної преси розповідали про колишнього радинка президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, ДЖеймса Ґіффена. Розслідування ділової діяльності Ґіффена привели слідство до рахунків самого казахського президента у швейцарських та американських банках. Розслідування цієї справи триває в Америці та Швейцарії.
Однак через те, що всі податкові документи за останні п’ять років будуть знищені, всі ниточки обриватимуться на казахському кордоні. Голова Трансперансі Інтернешинал вважає, що знищення документів – це крок, який вселяє занепокоєння. «Будь-яка спроба знищити, чи сховати документи від народу є проти наших принципів. Тому ми підтримуємо амністію тіньового капіталу, але не знищення документів. Це ми вважаємо неприйнятним».
Деякі критики цих дій уряду вважають, що це – легалізації корупції. В самому Казахстані звучать голоси, які говорять, що повернутися до країни можуть і ті гроші, які були зароблені завдяки торгівлі зброєю, чи наркотиками, і що це не лише легалізація корупції, а і криміналу.
Уряд Казахстану сподівається, що в результаті податкової амністії та амністії тіньового капіталу, до країни повернеться близько 500 мільйонів доларів, що їх визвезли казахські бізнесмени та багато із самих урядовців. Перші результати свідчать про те, що справжня репатріація капіталу відбулася у значно скормніших масштабах. За даними минулого тижня до казахських банків повернулося близько 190 мільйонів доларів, і уряд вирішив продовжити амністію ще на один тиждень.
Деякі міжнародні оглядачі скептично дивляться на ці кроки казахського уряду, в яких вони схильні вбачати зухвале бажання уникнути фінансової та політичної кризи. Міклош Маршал, директор міжнародної організації із боротьби з корупцією, Трансперансі Інтернешинал, говорить, що амністія може бути єдиною можливістю повернути викрадені гроші до країни.
«Це справжня дилемма. З точки зору моралі, амністія є сумнівним процесом, але з точки зору економіки, мені здається, що це розумний крок. Іншої можливості повернути хоча б частину із викрадених грошей немає.»
Амністія, що її було оголошено на почтку цього року, спрямована перш за все на найбагатших громадян Казахстану, які завдяки корупції у владі зуміли збагатитися за рахунок значних нафтових ресурсів. Зейнулла Какімжанов, головний податківець країни, визнав, що і він збирається скористатися з амністії. За його словами, було б глупо цього не зробити. При цьому Какімжанов зауважив, що гроші, які він збирається репатріювати, були зароблені ним ще до того, як він прийшов до уряду, завдяки різним схемам, за допомогою яких він ухилявся від податків.
Проте головний податківець не є найвищим урядовцем, який скористається з амністії. Численні повідомлення західної преси розповідали про колишнього радинка президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, ДЖеймса Ґіффена. Розслідування ділової діяльності Ґіффена привели слідство до рахунків самого казахського президента у швейцарських та американських банках. Розслідування цієї справи триває в Америці та Швейцарії.
Однак через те, що всі податкові документи за останні п’ять років будуть знищені, всі ниточки обриватимуться на казахському кордоні. Голова Трансперансі Інтернешинал вважає, що знищення документів – це крок, який вселяє занепокоєння. «Будь-яка спроба знищити, чи сховати документи від народу є проти наших принципів. Тому ми підтримуємо амністію тіньового капіталу, але не знищення документів. Це ми вважаємо неприйнятним».
Деякі критики цих дій уряду вважають, що це – легалізації корупції. В самому Казахстані звучать голоси, які говорять, що повернутися до країни можуть і ті гроші, які були зароблені завдяки торгівлі зброєю, чи наркотиками, і що це не лише легалізація корупції, а і криміналу.
