Прага, 23 липня 2001 – Спостерігачі зауважили, що зустріч «великої сімки плюс Росія» у Ґенуї і позиція президента США вплинули на перебіг конференції ООН з проблем ґлобального потепління у Бонні. Суботні, недільні, і навіть нічні, дебати учасників бонського форму не призвели до компромісу між країнами ЄС і нафтодобувними ґіґантами.
«Американський президент Джордж Буш намагається активно перешкоджати досягненню угоди щодо Кіотського протоколу на конференції ООН у Бонні», - заявила у неділю Дженіфер Морґан, представниця Світового фонду охорони природи. «Бачимо, як Бушова тактика в Ґенуї веде до знищення Кіотського протоколу шляхом висування шефом Білого дому альтернативного плану, деталі котрого будуть оприлюднені у жовтні цього року», - повідомила Морґан. Вона додала, що США мають нові енерґетичні наміри, з втіленням яких у життя викиди двоокису вуглецю промисловістю цієї країни виростуть на 30-40 відсотків.
Канадський прем’єр Жан Кретьєн вчора заявив на прес-конференції в Ґенуї, що не очікує прийняття у Бонні якогось рішення, яке б влаштувало Канаду. Він додав, що його непокоїть нинішня позиція низки країн щодо «норм обмежень викидів двоокису вуглецю в атмосферу». Канадський лідер інформував також, що його уряд має наміри підвищити кредит на продаж так званої чистої енерґії іншим країнам. На думку Кретьєна, прогрес у розв’язанні проблеми ґлобального потепління настане у Мароко, де восени запланована ще одна конференція ООН з проблем рамкової угоди на зміни клімату. Він також вважає, що мароканський форму у жовтні цього року дасть змогу Канаді й іншим державам ратифікувати Кіотський протокол на наступний рік.
Так що позиція «великої сімки» фактично завадила ухвалити у минулу суботу компромісний документ боннського форуму ООН. Проект-компроміс, що його запропонував головуючий на конференції 185 країн світу, голандський міністр охорони навколишнього середовища Ян Пронк, не отримав підтримки ключових країн – Японії, Росії, Канади, а також і України, котрі вважають, що вони не в силах вийти на рівень нинішніх Кіотських обмежень шкідливих викидів у атмосферу до 2008 року.
У неділю делегати конференції ООН у Бонні проводили дискусії навколо 15-сторінкового компромісного документу але наколо нього також не вдалося консолідувати необхідної більшості учасників. Бо спільної позиції країн ЄС і держав третього світу, які об’єднуються у так звану велику 77-члену спільноту, не вистачило для рятівної, щодо подальшого розвитку процесу Кіото, ухвали. Цьому завадили делегації так званого об’єднання нафтодобуваних держав. Чи вдасться досягти якогось, хоча б видимого, компромісу у Бонні ми дізнаємося до кінця цього тижня. Конференція ООН з проблем ґлобального потепління завершується у цю п’ятницю.
«Американський президент Джордж Буш намагається активно перешкоджати досягненню угоди щодо Кіотського протоколу на конференції ООН у Бонні», - заявила у неділю Дженіфер Морґан, представниця Світового фонду охорони природи. «Бачимо, як Бушова тактика в Ґенуї веде до знищення Кіотського протоколу шляхом висування шефом Білого дому альтернативного плану, деталі котрого будуть оприлюднені у жовтні цього року», - повідомила Морґан. Вона додала, що США мають нові енерґетичні наміри, з втіленням яких у життя викиди двоокису вуглецю промисловістю цієї країни виростуть на 30-40 відсотків.
Канадський прем’єр Жан Кретьєн вчора заявив на прес-конференції в Ґенуї, що не очікує прийняття у Бонні якогось рішення, яке б влаштувало Канаду. Він додав, що його непокоїть нинішня позиція низки країн щодо «норм обмежень викидів двоокису вуглецю в атмосферу». Канадський лідер інформував також, що його уряд має наміри підвищити кредит на продаж так званої чистої енерґії іншим країнам. На думку Кретьєна, прогрес у розв’язанні проблеми ґлобального потепління настане у Мароко, де восени запланована ще одна конференція ООН з проблем рамкової угоди на зміни клімату. Він також вважає, що мароканський форму у жовтні цього року дасть змогу Канаді й іншим державам ратифікувати Кіотський протокол на наступний рік.
Так що позиція «великої сімки» фактично завадила ухвалити у минулу суботу компромісний документ боннського форуму ООН. Проект-компроміс, що його запропонував головуючий на конференції 185 країн світу, голандський міністр охорони навколишнього середовища Ян Пронк, не отримав підтримки ключових країн – Японії, Росії, Канади, а також і України, котрі вважають, що вони не в силах вийти на рівень нинішніх Кіотських обмежень шкідливих викидів у атмосферу до 2008 року.
У неділю делегати конференції ООН у Бонні проводили дискусії навколо 15-сторінкового компромісного документу але наколо нього також не вдалося консолідувати необхідної більшості учасників. Бо спільної позиції країн ЄС і держав третього світу, які об’єднуються у так звану велику 77-члену спільноту, не вистачило для рятівної, щодо подальшого розвитку процесу Кіото, ухвали. Цьому завадили делегації так званого об’єднання нафтодобуваних держав. Чи вдасться досягти якогось, хоча б видимого, компромісу у Бонні ми дізнаємося до кінця цього тижня. Конференція ООН з проблем ґлобального потепління завершується у цю п’ятницю.
