Прага, 29 серпня 2001 – Якщо мова заходить про новини щодо каспійської проблеми, всі очікують нових переносів саміту п’ятірки прибережних країн, запланованому в Туркменистані, і наслідків протистояння Ірану та Азербайджану та можливих інших сюрпризів – що й не дивно для політичної ситуації в цьому реґіоні. Адже ж йдеться про велику нафту і про ще більші гроші…
Спостерігачі звернули увагу на два цікаві факти з останніх дипломатичних подій в азербайджанській столиці: присутність 26 серпня на підписанні в Баку ґрантової угоди між міністерством енергетики США та міністерством палива Азербайджану заступника держсекретаря США Елізабет Джонс і вчорашнє публічне вичитування заступника міністра закордонних справ Ірану Алі Агані з боку азербайджанського президента Гейдара Алієва.
Глава Азербайджану в різких тонах вимагав припинення силових акцій Ірану на Каспії і обвинувачував Тегеран у затягуванні його візиту до цієї країни для продовження двосторонніх переговорів. Зі свого боку Алі Агані не міг не скористатися з нагоди схарактеризувати як «провокаційні» останні заяви з приводу ситуації на Каспії з боку Елізабет Джонс і також висловити перед журналістами в Баку невдоволення позицією Туреччини, котра намагається здійснювати силовий тиск на Іран.
Окрім досить жвавих переговорів у Баку, цього тижня заявилася досить раптова заява Сапармурата Ніязова, котрий виступає гостинним господарем майбутнього самміту лідерів каспійських держав, що востаннє був запланований у туркменському порту Туркменбаші на кінець жовтня цього року. Так от, президент Туркменистану висловився за ще одне перенесення цієї зустрічі на листопад–грудень, – що стало повною раптовістю для багатьох лідерів Каспійського реґіону.
Експерти вважають, що особливе невдоволення туркменська новина викликала в Москві і з цим пов’язана негайна поїздка російського спецпредставника Віктора Калюжного до Тегерана – бо чергове перенесення саміту з проблем статусу Каспійського моря було проголошене відразу ж після туркменсько-іранських переговорів. Кремль розраховує узгодити свою позицію з каспійськими претензіями Ірану.
Оглядачі також уважають, що деякі відмінності в підходах до проблеми Каспію між Баку та Тегераном не заважають цим країнам намагатися приструнити Азербайджан, котрий є на сьогодні одним із вирішальних ґарантів широкомасштабного проекту Баку-Тбілісі-Джейхан. І останній 600-тисячний американський подарунок, котрий продовжує мільйонні вклади в нафтопереробну галузь Азербайджану, є цьому вагомим підтвердженням.
Спостерігачі звернули увагу на два цікаві факти з останніх дипломатичних подій в азербайджанській столиці: присутність 26 серпня на підписанні в Баку ґрантової угоди між міністерством енергетики США та міністерством палива Азербайджану заступника держсекретаря США Елізабет Джонс і вчорашнє публічне вичитування заступника міністра закордонних справ Ірану Алі Агані з боку азербайджанського президента Гейдара Алієва.
Глава Азербайджану в різких тонах вимагав припинення силових акцій Ірану на Каспії і обвинувачував Тегеран у затягуванні його візиту до цієї країни для продовження двосторонніх переговорів. Зі свого боку Алі Агані не міг не скористатися з нагоди схарактеризувати як «провокаційні» останні заяви з приводу ситуації на Каспії з боку Елізабет Джонс і також висловити перед журналістами в Баку невдоволення позицією Туреччини, котра намагається здійснювати силовий тиск на Іран.
Окрім досить жвавих переговорів у Баку, цього тижня заявилася досить раптова заява Сапармурата Ніязова, котрий виступає гостинним господарем майбутнього самміту лідерів каспійських держав, що востаннє був запланований у туркменському порту Туркменбаші на кінець жовтня цього року. Так от, президент Туркменистану висловився за ще одне перенесення цієї зустрічі на листопад–грудень, – що стало повною раптовістю для багатьох лідерів Каспійського реґіону.
Експерти вважають, що особливе невдоволення туркменська новина викликала в Москві і з цим пов’язана негайна поїздка російського спецпредставника Віктора Калюжного до Тегерана – бо чергове перенесення саміту з проблем статусу Каспійського моря було проголошене відразу ж після туркменсько-іранських переговорів. Кремль розраховує узгодити свою позицію з каспійськими претензіями Ірану.
Оглядачі також уважають, що деякі відмінності в підходах до проблеми Каспію між Баку та Тегераном не заважають цим країнам намагатися приструнити Азербайджан, котрий є на сьогодні одним із вирішальних ґарантів широкомасштабного проекту Баку-Тбілісі-Джейхан. І останній 600-тисячний американський подарунок, котрий продовжує мільйонні вклади в нафтопереробну галузь Азербайджану, є цьому вагомим підтвердженням.
