Бєлград, 27 вересня 2001 – Бєлградськi масмедiа у середу протягом цiлого дня повiдомляли, що лiдер косовських албанцiв Iбрагiм Ругова нiбито осудив Армiю визволення Косова через її зв’язки з Бiн Ладеном. Цiкаво, що при цьому усi замовчували джерело iнформацiї – московське агентство Iтар-ТАСС, яке посилалося на заяву представника Демократичної спiлки албанцiв в Римi. Сербський мiнiстр юстицiї Владан Батич навiть поспiшив висловити задоволення з приводу такого повороту Ругови. Щойно пiзно ввечерi окремi радiо-станцiї передали рiшуче спростування лiдера албанцiв. Вiн сказав, що йдеться про ще одну спробу дискредитувати албанцiв в очах мiжнародної громадскостi та, що його партiя взагалi немає представництво в Iталiї.
Кiлька днiв тому заступник прем’єр-мiнiстра Сербiї Небойша Чович сказав, що у Косовi є кiлькасот “малих Бiн Ладенiв”, тобто терористiв. Вже згаданий мiнiстр Батич у середу заявив, що бєлградська влада має крiпкi докази, що в боснiйськiй вiйнi воювало десять тисяч iсламських добровольцiв, а у косовськiй – три тисячi. Усi вони належать до органiзацiй пов’язаних з Бiн Ладеном, зазначають пропагандисти.
Найдальше, мабуть, пiшла македонська преса. В газетах надруковано сотнi нiбито ексклюзивних матерiалiв в яких стверджується, що горезвiсного терориста або когось з його близьких спiвробiтникiв бачили майже в кожному албанському селi.
Iстерiя розпочалася одразу пiсля терактiв у Сполучених Штатах. Її метою є довести, що слов’яни – миролюбнi й справедливi, а албанцi – екстремiсти й терористи. Жертвами цiєї iстерiї стали навiть помiркованi бєлградськi урядовцi. Вiце-прем’єр Чович, який на початку цього року вiдiграв головну роль у врегулюваннi кризи на пiвднi Сербiї, наразi заявляє, що немає умов для участi сербiв в косовських виборах. Якщо екс-президент Мiлошевич в гаазькiй в’язницi читає сербську пресу, вiн може бути задоволений: демократична влада продовжує його косовську полiтику.
Слiд сказати, що ситуацiя i в Косовi i у Македонiї дуже складна. Проте, в цьому виннi не лише етнiчнi албанцi. Кампанiя, яку проти них ведуть серби й македонцi пiд приводом боротьби проти мiжнародного тероризму лише додатково ускладнює мiжнацiональнi стосунки. Косовськi серби намагаються вiднайти будь-яку причину для бойкоту виборiв. У разi якщо вiзьмуть участь у виборах вони будуть змушенi брати участь в полiтичному життi. А вони цього не хочуть, бо не хочуть бути меншиною в парламентi. Хочуть залишитися правлячим народом й тому навiюють переконання, що етнiчнi албанцi – терористи з якими неможливо жити.
Кiлька днiв тому заступник прем’єр-мiнiстра Сербiї Небойша Чович сказав, що у Косовi є кiлькасот “малих Бiн Ладенiв”, тобто терористiв. Вже згаданий мiнiстр Батич у середу заявив, що бєлградська влада має крiпкi докази, що в боснiйськiй вiйнi воювало десять тисяч iсламських добровольцiв, а у косовськiй – три тисячi. Усi вони належать до органiзацiй пов’язаних з Бiн Ладеном, зазначають пропагандисти.
Найдальше, мабуть, пiшла македонська преса. В газетах надруковано сотнi нiбито ексклюзивних матерiалiв в яких стверджується, що горезвiсного терориста або когось з його близьких спiвробiтникiв бачили майже в кожному албанському селi.
Iстерiя розпочалася одразу пiсля терактiв у Сполучених Штатах. Її метою є довести, що слов’яни – миролюбнi й справедливi, а албанцi – екстремiсти й терористи. Жертвами цiєї iстерiї стали навiть помiркованi бєлградськi урядовцi. Вiце-прем’єр Чович, який на початку цього року вiдiграв головну роль у врегулюваннi кризи на пiвднi Сербiї, наразi заявляє, що немає умов для участi сербiв в косовських виборах. Якщо екс-президент Мiлошевич в гаазькiй в’язницi читає сербську пресу, вiн може бути задоволений: демократична влада продовжує його косовську полiтику.
Слiд сказати, що ситуацiя i в Косовi i у Македонiї дуже складна. Проте, в цьому виннi не лише етнiчнi албанцi. Кампанiя, яку проти них ведуть серби й македонцi пiд приводом боротьби проти мiжнародного тероризму лише додатково ускладнює мiжнацiональнi стосунки. Косовськi серби намагаються вiднайти будь-яку причину для бойкоту виборiв. У разi якщо вiзьмуть участь у виборах вони будуть змушенi брати участь в полiтичному життi. А вони цього не хочуть, бо не хочуть бути меншиною в парламентi. Хочуть залишитися правлячим народом й тому навiюють переконання, що етнiчнi албанцi – терористи з якими неможливо жити.
