Прага, 28 вересня 2001 ― Чеченські повстанці відмовилися здати зброю, як цього вимагав ультиматум президента Росії Володимира Путіна. Вони налаштовані продовжувати збройну боротьбу за незалежність, хоч підтримка Чечні у світі помітно послабилася останнім часом у зв’язку із терористичними актами в Америці. Огяладчі вважають, що навіть якщо Путіну і не вдалося переконати світ у тому, що теракти пов’язані із Чечнею, лідери Західних країн пом’якшать свою позицію щодо дій Росії у цій республіці, для того, щоб заручитися підтримкою Росії у війні проти тероризму.
З 11 вересня, коли в результаті терористичного нападу на Америку загинуло майже 7 тисяч осіб, Кремль не пропустив жодної можливості для того, щоб пов’язати цей теракт із чеченськими повстанцями, боротьбу з якими офіційна Москва називає анти-терористичною операцією. Перед терактом у Америці і відразу після нього позиція Заходу залишалася сталою - Москва повинна налагодити політичний діалог, перестати вживати надмірну силу та поважати права мирного населення.
Але на початку цього тижня ситуація різко змінилася. Німецький канцлер Ґергард Шрьодер заявив, що світ повинен переоцінити своє ставлення до ситуації у Чечні.
А президент Америки Джордж Буш сказав, що чеченські терористи, які отримують допомогу, від організації, яку очолює Осама бін Ладен, головний підозрюваний в організації терактів в Америці, повинні бути покарані. «А ті терористи у Чечні, арабські терористи, пов’язані з організацією Аль Каеда, на мою думку, повинні бути притягнені до відповідальності», сказав президент Буш.
Голова програм Німецького товариства зі закордонних зв’язків, Александр Рар вважає, що після атак 11 вересня захід буде дивитися на війну в Чечні по-іншому. «США та Європейський Союз були не те, щоб на боці сепаратистів, але вони закликали Росію утримувати військові дії у цивілізованих межах, і воювати з терористами, застосовуючи спеціальні методи, і не порушувати права людини. Ці голоси зараз стихнуть, і вони будуть мусити визнати, що деякі чеченські сили втягнуті до тероризму, і вони вимагатимуть від чеченських лідерів, аби ті порвали зв’язки з організаціями, пов’язаними з бін Ладеном», вважає Александр Рар.
Інший німецький оглядач, Франк Умбах з Німецької Ради із Закордонних зв’язків, говорить, що Захід не стільки змінив ставлення до війни у Чечні, скільки він намагається отримати підтримку Росії у разі необхідності військових дій проти таких країн, як Афганістан, чи Ірак. «Відбувається торг. Для того, щоб створити і підтримати коаліцію для можливих військових атак проти Афганістану чи інших країн, таких як Ірак. Нам обов’язково потрібно мати Росію на нашому боці, чи зробити так, щоб вона хоча б відкрито не виступала проти».
З іншого боку, Франк Умбах звертає увагу на те, що згадані заяви західних лідерів, можуть нанести значної шкоди гуманітарній справі у Чечні. «Використання збройних сил не є стратегією. На думку заходу і Німечини, це може бути лише частиною тривалої політичної та економічної стратегії, яка би включала політичні та економічні аспекти і вирішувала би проблему у тривалій перспективі. З цієї причини, крім використання зброї у Югославії було створили Пакт Стабільності, котрий звертається до коріння проблеми, і шукає її рішення на перспективу. Зброя потрібна лише для того, щоб змусити аґрессора сісти за стіл переговорів, щоб знайти політичне рішення. Сама по собі вона не є рішенням», сказав німецький експерт з питань зовнішньої політики.
Тим не менше, оглядачі зазначають, що режим, який склався у Чечні ще до першої чеченської кампанії, своєю скорумпованістю, криміналізованістю і неповагою до цивілізованих норм поведінки викликав таку відразу на Заході, що голоси на захист прав людини у цій республіці, ніколи не звучали достатньо голосно, і тим простіше буде західним країнам змінити своє офіційне ставлення до конфлікту зараз. Якщо це станеться, то, очевидно, це нове ставлення буде зафіксовано після самміту Росія-ЄС, що відбудеться у Брюсселі 3 жовтня.
З 11 вересня, коли в результаті терористичного нападу на Америку загинуло майже 7 тисяч осіб, Кремль не пропустив жодної можливості для того, щоб пов’язати цей теракт із чеченськими повстанцями, боротьбу з якими офіційна Москва називає анти-терористичною операцією. Перед терактом у Америці і відразу після нього позиція Заходу залишалася сталою - Москва повинна налагодити політичний діалог, перестати вживати надмірну силу та поважати права мирного населення.
Але на початку цього тижня ситуація різко змінилася. Німецький канцлер Ґергард Шрьодер заявив, що світ повинен переоцінити своє ставлення до ситуації у Чечні.
А президент Америки Джордж Буш сказав, що чеченські терористи, які отримують допомогу, від організації, яку очолює Осама бін Ладен, головний підозрюваний в організації терактів в Америці, повинні бути покарані. «А ті терористи у Чечні, арабські терористи, пов’язані з організацією Аль Каеда, на мою думку, повинні бути притягнені до відповідальності», сказав президент Буш.
Голова програм Німецького товариства зі закордонних зв’язків, Александр Рар вважає, що після атак 11 вересня захід буде дивитися на війну в Чечні по-іншому. «США та Європейський Союз були не те, щоб на боці сепаратистів, але вони закликали Росію утримувати військові дії у цивілізованих межах, і воювати з терористами, застосовуючи спеціальні методи, і не порушувати права людини. Ці голоси зараз стихнуть, і вони будуть мусити визнати, що деякі чеченські сили втягнуті до тероризму, і вони вимагатимуть від чеченських лідерів, аби ті порвали зв’язки з організаціями, пов’язаними з бін Ладеном», вважає Александр Рар.
Інший німецький оглядач, Франк Умбах з Німецької Ради із Закордонних зв’язків, говорить, що Захід не стільки змінив ставлення до війни у Чечні, скільки він намагається отримати підтримку Росії у разі необхідності військових дій проти таких країн, як Афганістан, чи Ірак. «Відбувається торг. Для того, щоб створити і підтримати коаліцію для можливих військових атак проти Афганістану чи інших країн, таких як Ірак. Нам обов’язково потрібно мати Росію на нашому боці, чи зробити так, щоб вона хоча б відкрито не виступала проти».
З іншого боку, Франк Умбах звертає увагу на те, що згадані заяви західних лідерів, можуть нанести значної шкоди гуманітарній справі у Чечні. «Використання збройних сил не є стратегією. На думку заходу і Німечини, це може бути лише частиною тривалої політичної та економічної стратегії, яка би включала політичні та економічні аспекти і вирішувала би проблему у тривалій перспективі. З цієї причини, крім використання зброї у Югославії було створили Пакт Стабільності, котрий звертається до коріння проблеми, і шукає її рішення на перспективу. Зброя потрібна лише для того, щоб змусити аґрессора сісти за стіл переговорів, щоб знайти політичне рішення. Сама по собі вона не є рішенням», сказав німецький експерт з питань зовнішньої політики.
Тим не менше, оглядачі зазначають, що режим, який склався у Чечні ще до першої чеченської кампанії, своєю скорумпованістю, криміналізованістю і неповагою до цивілізованих норм поведінки викликав таку відразу на Заході, що голоси на захист прав людини у цій республіці, ніколи не звучали достатньо голосно, і тим простіше буде західним країнам змінити своє офіційне ставлення до конфлікту зараз. Якщо це станеться, то, очевидно, це нове ставлення буде зафіксовано після самміту Росія-ЄС, що відбудеться у Брюсселі 3 жовтня.
