Сараєво, 5 листопада 2001 – В Боснiї й Герцеговинi нарештi є кордони. Точнiше, на усiх пропускних пунктах з 1 листопада є державний прапор, дошки з iменем держави та полiцейськi й митники з державним гербом на унiформах. Нагадаємо, що кордон мiж Югославiєю й Боснiєю i Герцеговиною з боснiйської сторони досi контролювала Республiка Сербська, одна з двох складових частин держави. Другою є Федерацiя, в якiй бiльшiсть населення становлять бошняки й хорвати.
Бошняки – це слов’яни, предки яких кiлька столiть тому прийняли iслам. Три народи розмовляють тiєю самою мовою. Проте, однi її називають бошняцькою, другi сербською, третi хорватською. В минулому десятилiттi лiнгвiсти вклали чимало зусиль, щоби в кожний варiант внести якомога бiльше рiзниць. Бошняки застосовують турцизми й арабiзми, хорвати елементи так званої хорватської новомови, запровадженi в материковiй країнi. Частина громадян кепкує з мовних експерiментiв, iншi слухняно iмiтують дикторiв i журналiстiв. У себе вдома та зi знайомими усi розмовляють як i колись –мелодiйним захiдним варiантом мови яку ранiше називали сербо-хорватською.
Але, повернiмося на кордони. Там поки що змiнилися лише унiформи. Полiцейськi й митники – тi самi i їх не дуже цiкавить хто з Сербiї їздить до їхньої країни та що вiн несе iз собою. Замiсть паспорта вистачає мати особисту посвiдку. Все-ж, у Сараєвi кажуть, що це лише початок й сподiваються, що центральнiй владi згодом буде пiдпорядковано й iншi iнституцiї, включаючи й Збройнi сили. Наразi бошняки служають в своїх казармх, серби в своїх, а хорвати в своїх. На щастя, склади боєприпасiв й важкої зброї в руках миротворчих сил. В руках мiжнародної адмiнiстрацiї й Нацбанк. Лише завдяки тому уже кiлька рокiв не мiняється курс боснiйської конвертибiльної марки щодо нiмецької. Тому в країнi з погордою дивляться на югославський динар та хорватську куну.
Все-ж, на пiдставi згаданого важко говорити про Боснiю й Герцеговину як про єдину державу. Уряди бошняцько-хорватської Федерацiї та Республiки Сербської поки-що мають ширшi уповноваження вiд центральної Ради мiнiстрiв. Саме тому високий представник ООН Вольфганг Петрич у недiлю вiд бошняцьої кантональної управи на пiвночi країни вимагав прискорити створення умов для повернення хорватських бiженцiв. Вiдтак вiн прибув до Банялуки, столицi боснiйських сербiв. Петрич попередив, що мiжнародне спiвтовариство готове вжити рiшучих заходiв проти iзоляцiонiстських прагнень сербських лiдерiв. “Незалежна газета” в Банялуцi з цього приводу зазначає, що настав час звiльнити з посад решту прихильникiв Радована Караджича, який уже чотири роки ховається бо боснiйських лiсах. З його iдеями безкарно виступають екстремiсти, яких обрано на демократичних виборах.
Все-ж, на пiдставi згаданого важко говорити про Боснiю й Герцеговину як про єдину державу. Уряди бошняцько-хорватської Федерацiї та Республiки Сербської поки-що мають ширшi уповноваження вiд центральної Ради мiнiстрiв. Саме тому високий представник ООН Вольфганг Петрич у недiлю вiд бошняцьої кантональної управи на пiвночi країни вимагав прискорити створення умов для повернення хорватських бiженцiв. Вiдтак вiн прибув до Банялуки, столицi боснiйських сербiв. Петрич попередив, що мiжнародне спiвтовариство готове вжити рiшучих заходiв проти iзоляцiонiстських прагнень сербських лiдерiв. “Незалежна газета” в Банялуцi з цього приводу зазначає, що настав час звiльнити з посад решту прихильникiв Радована Караджича, який уже чотири роки ховається бо боснiйських лiсах. З його iдеями безкарно виступають екстремiсти, яких обрано на демократичних виборах.
