Івано-Франківськ, 21 листопада 2001 - Територія, яка лише упродовж останнього століття, належала різним імперіям, де історично переплелися різні культури, породжувала не лише великий смуток та трагедії, але й щирий сміх, який дуже часто лунав крізь сльози. Про галицький гумор та галичан, які вміють сміятися та жартувати, розповідаємо.
Дотепер, щоб послухати галицькі жарти, не варто шукати кращого місця, аніж славний галицький базар. Як лагідно звертаються до покупців ті, хто пропонує свій товар: “Пане, товаришу, офермо, шельмо, купуй же щосьб нарешті”. Усе, що упродовж століття збиралось на Галичині, формувало національну культуру завдяки іншим народам, які тут оселилися, знайшло своє втілення в жартах галичан. Від знаменитих рядків стрілецької пісні “Ьо війна війною, гайта, вйо, в тім є вража сила, вішта, вйо. Як не заб’є тебе вража куля, то копитом замість кулі вб’є кобила” до побутового “Жінко, збирай на стіл. Знов твоя погана родина йде”. І лише погана родина заходить до хати. Знову ж усе відбувається типово по-галицьки: “Ой наші гості дорогі. Як добре, що ви до нас приїхали”. І аж до завершення цієї побутової сценки: “Слава Богу, здихалися”. Все це супроводжується численними діалектними словами та виразами, приповідками, сумішшю німецьких, польських, єврейських, чеських та й ще невідомо з яких мов слів. Жартівливі пісні, вміння забути в час весіль, хрестин, іменин, празників. Сум та турботи. І ось уже старий вуйно піднімає чарку і вкотре повторює: “Всі ж знають, що я старий кайзер”. І всі розуміють, що в цьому чоловікові не пропав дух парубка, легіня, кайзера, себто короля. І таких ситуацій виникає безліч. Галицькі жарти збирають в окремі книжки. Пісні батярського Львова вже давно вийшли окремим томиком. А найславнішим розбишакою в моєму Івано-Франківську в 30-ті роки ьув чоловік з романтичним прізвиськом Танго Смерті. І все це також тема для численних вигадок, смішних історій. Коли люди потрапляють у безвихідь, їхнє життя стає тяжким до краю, вони завше знаходять можливість засміятися. Принаймні є і були галичани. “Хитрий галичанин”, - чуєш зчаста. “Дотепний галичанин”, - зауважу я і посміхнуся, зрадівши, що народився в цьому одному з найдивніших куточків землі з відважним, химерним і смішливим населенням в передгір’ї Карпат.
Дотепер, щоб послухати галицькі жарти, не варто шукати кращого місця, аніж славний галицький базар. Як лагідно звертаються до покупців ті, хто пропонує свій товар: “Пане, товаришу, офермо, шельмо, купуй же щосьб нарешті”. Усе, що упродовж століття збиралось на Галичині, формувало національну культуру завдяки іншим народам, які тут оселилися, знайшло своє втілення в жартах галичан. Від знаменитих рядків стрілецької пісні “Ьо війна війною, гайта, вйо, в тім є вража сила, вішта, вйо. Як не заб’є тебе вража куля, то копитом замість кулі вб’є кобила” до побутового “Жінко, збирай на стіл. Знов твоя погана родина йде”. І лише погана родина заходить до хати. Знову ж усе відбувається типово по-галицьки: “Ой наші гості дорогі. Як добре, що ви до нас приїхали”. І аж до завершення цієї побутової сценки: “Слава Богу, здихалися”. Все це супроводжується численними діалектними словами та виразами, приповідками, сумішшю німецьких, польських, єврейських, чеських та й ще невідомо з яких мов слів. Жартівливі пісні, вміння забути в час весіль, хрестин, іменин, празників. Сум та турботи. І ось уже старий вуйно піднімає чарку і вкотре повторює: “Всі ж знають, що я старий кайзер”. І всі розуміють, що в цьому чоловікові не пропав дух парубка, легіня, кайзера, себто короля. І таких ситуацій виникає безліч. Галицькі жарти збирають в окремі книжки. Пісні батярського Львова вже давно вийшли окремим томиком. А найславнішим розбишакою в моєму Івано-Франківську в 30-ті роки ьув чоловік з романтичним прізвиськом Танго Смерті. І все це також тема для численних вигадок, смішних історій. Коли люди потрапляють у безвихідь, їхнє життя стає тяжким до краю, вони завше знаходять можливість засміятися. Принаймні є і були галичани. “Хитрий галичанин”, - чуєш зчаста. “Дотепний галичанин”, - зауважу я і посміхнуся, зрадівши, що народився в цьому одному з найдивніших куточків землі з відважним, химерним і смішливим населенням в передгір’ї Карпат.
