Братковський склав відозву до православного населення Речі Посполитої із закликом до повстання. Проте невдовзі він був заарештований поляками, засуджений військовим судом до страти і 25 листопада 1702 року публічно страчений у Луцьку.
Братковський належав до культурного осередку при Луцькому Хрестовоздвиженському православному братстві. Він писав вірші польською мовою, пересипаною українізмами. 1697 року Братковський видав у Кракові власну збірку поезій під назвою «Світ, переглянутий частинами». Книга вийшла досить великим, як на той час, тиражем у чотири тисячі примірників.
У своїй бароковій за стилем та світовідчуттям поезії Братковський бачить природу та людину справді фраґментарно. Епіграми сусідять у книзі із сатирою на сучасне поетові українське суспільство, і скарги на нетривкість життя поєднуються з освідченнями автора в любові до цього мінливого світу. Безжальна смерть тягне усіх до себе, а люди воліють не замислюватися над влас ною долею. Проте найвищою цінністю для українського поета-шляхтича незмінно залишається свобода, а найтяжчим лихом – неволя: «Прекрасна вольность, для вольності золотої // Кривдою своєю радше знехтувати, панове».