Прага, 20 грудня 2001 – Проблема розміщення міжнародних миротворчих сил в Афганістані викликала у Раді безпеки ООН гострі дискусії. Ідеться передусім про те – хто командуватиме цими силами, їхній національний склад і кількість, а також терміни їхнього перебування в Афганістані та обов’язки.
Згідно з домовленостями, ядро миротворчих сил в Афганістані, тобто 1500 військовослужбовців із п’яти тисяч становитимуть британські морські піхотинці. Міністр оборони Великобританії Джеф Гун у середу оголосив про це на засіданні парламенту в Лондоні. За його словами, перші дві сотні британських миротворців прибудуть до Кабула до суботи, тобто до дня інавгурації нового перехідного уряду Афганістану. Миротворчими силами мав би командувати генерал Джон МакКол. Свої значно менші підрозділи протягом наступних тижнів повинні надіслати 16 інших країн, зокрема Франція, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Туреччина та інші країни, в тому числі Чеська республіка.
Тим часом Сполучені Штати у середу підкреслили, що миротворчі сили в Афганістані під командуванням генерала МакКола повинні залишатися підпорядковані загальному командуванню на чолі з американським генералом Томом Френксом, який командує нинішньою воєнною операцією в Афганістані. До речі, США не мають наміру надсилати своїх миротворців до Афганістану, бажаючи обмежитися лише знищенням терористичної організації Аль-Кайда на території Афганістану і її лідера Бін Лядена, відповідального за терористичні атаки в Нью-Йорку і Вашінгтоні. При цьому Вашінгтон наполягає, щоб до обов’язків миротворчих військ входила допомога у виловлюванні терористів організації Аль-Кайда, тобто участь в завершальній фазі воєнної операції.
Проти цієї пропозиції категорично виступив міністр оборони Німеччини Шарпінґ під час свого виступу в середу на конференції НАТО в Брюсселі. За словами Шарпінґа, повинно бути чітке розмежування між функціями міжнародних миротворців і американських та британських військових підрозділів, які ведуть воєнні аперації на території Афганістану.
Розбіжності викликають також терміни миротворчої місії в Афганістані. Великобританія і Сполучені Штати вважають, що миротворці повинні залишатися тут щонайменше пів року або так довго, як це потрібно буде для підтримання безпеки нового уряду і політичної стабілізації країни. Проти цього виступають Росія і Франція, які вимагають установлення обмежених термінів миротворчої місії.
Слід також згадати і про протести афганської сторони. Представники нового тимчасового уряду (зокрема колишній президент Раббані) виступили проти запропонованої кількості миротворців, тобто п’яти тисяч. На їхню думку вистачить однієї тисячі. Крім того вони виступають проти британського домінування у миротворчій місії. За словами радника афганського уряду Гашматулли Мослі, афганці ще добре пам’ятають британські колоніальні часи, а на стінах британських домів ще висять афганські рушниці – трофеї часів британської окупації. Тому, за його словами, для здійснення такої місії ліпше відповідали б німецькі миротворці.
Найближчими днями Рада безпеки ООН мала би поступово вирішити усі ці розбіжності і знайти компромісні варіанти розміщення миротворчих підрозділів в Афганістані.
Згідно з домовленостями, ядро миротворчих сил в Афганістані, тобто 1500 військовослужбовців із п’яти тисяч становитимуть британські морські піхотинці. Міністр оборони Великобританії Джеф Гун у середу оголосив про це на засіданні парламенту в Лондоні. За його словами, перші дві сотні британських миротворців прибудуть до Кабула до суботи, тобто до дня інавгурації нового перехідного уряду Афганістану. Миротворчими силами мав би командувати генерал Джон МакКол. Свої значно менші підрозділи протягом наступних тижнів повинні надіслати 16 інших країн, зокрема Франція, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Туреччина та інші країни, в тому числі Чеська республіка.
Тим часом Сполучені Штати у середу підкреслили, що миротворчі сили в Афганістані під командуванням генерала МакКола повинні залишатися підпорядковані загальному командуванню на чолі з американським генералом Томом Френксом, який командує нинішньою воєнною операцією в Афганістані. До речі, США не мають наміру надсилати своїх миротворців до Афганістану, бажаючи обмежитися лише знищенням терористичної організації Аль-Кайда на території Афганістану і її лідера Бін Лядена, відповідального за терористичні атаки в Нью-Йорку і Вашінгтоні. При цьому Вашінгтон наполягає, щоб до обов’язків миротворчих військ входила допомога у виловлюванні терористів організації Аль-Кайда, тобто участь в завершальній фазі воєнної операції.
Проти цієї пропозиції категорично виступив міністр оборони Німеччини Шарпінґ під час свого виступу в середу на конференції НАТО в Брюсселі. За словами Шарпінґа, повинно бути чітке розмежування між функціями міжнародних миротворців і американських та британських військових підрозділів, які ведуть воєнні аперації на території Афганістану.
Розбіжності викликають також терміни миротворчої місії в Афганістані. Великобританія і Сполучені Штати вважають, що миротворці повинні залишатися тут щонайменше пів року або так довго, як це потрібно буде для підтримання безпеки нового уряду і політичної стабілізації країни. Проти цього виступають Росія і Франція, які вимагають установлення обмежених термінів миротворчої місії.
Слід також згадати і про протести афганської сторони. Представники нового тимчасового уряду (зокрема колишній президент Раббані) виступили проти запропонованої кількості миротворців, тобто п’яти тисяч. На їхню думку вистачить однієї тисячі. Крім того вони виступають проти британського домінування у миротворчій місії. За словами радника афганського уряду Гашматулли Мослі, афганці ще добре пам’ятають британські колоніальні часи, а на стінах британських домів ще висять афганські рушниці – трофеї часів британської окупації. Тому, за його словами, для здійснення такої місії ліпше відповідали б німецькі миротворці.
Найближчими днями Рада безпеки ООН мала би поступово вирішити усі ці розбіжності і знайти компромісні варіанти розміщення миротворчих підрозділів в Афганістані.
