Белґрад, 2 сiчня 2002 – Серби й цей рiк зустрiчали iз петардами й пострiлами з пiстолетiв, рушниць та чергами з автоматiв. Баланс новорiчної стрiлянини у столицi невеселий: один загиблий та семеро поранених. Одна особа в Белґрадi та двоє у Чорногорiї згорiли в пожежах.
Державнi дiячi в новорiчних iнтерв’ю майже змагалися, хто буде бiльшим оптимiстом. Нiхто з них не згадував про торiшнi сварки. Президент Югославiї Воїслав Коштунiца найбiльшими досягненнями вважає повернення країни до мiжнародного спiвтовариства та призупинення загального занепаду. На його думку, основнi завдання в цьому роцi – врегулювання стосункiв мiж Сербiєю й Чорногорiєю та ухвалення нової конституцiї. Щодо Чорногорiї Коштунiца зазначив, що вона повинна “досягнути домовленостi сама з собою”. Щодо нової конституцiї глава держави виступив за децентралiзацiю й реґiоналiзацiю. Уникаючи полемiк із ким-небудь, Коштунiца сказав, що рiзноголосся – великий здобуток демократiї.
Прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич у першу чергу нагадав економiчнi успiхи уряду та факти, що громадяни завчасно отримували зарплати й пенсiї, а влада зберегла курс нацiональної валюти. Вiн сказав, що демократична Сербiя наразi за кордоном “має сильних друзiв, а не сильних ворогiв”.
У Чорногорiї 1 сiчня замiсть нiмецької марки офiцiйною валютою став євро. Згоду на це дали європейськi фiнансовi iнституцiї, а перших 30 мiльйонiв євро куплено вiд Центрального банку Нiмеччини. На думку оглядачiв, запровадження євро означає, що Європа посередньо пiдтримує незалежницькi прагнення Чорногорiї. Президент Мiло Дюканович у зверненнi до громадян наголосив, що цей рiк буде вирiшальним для республiки. Про долю Чорногорiї, за його словами, “не вирiшуватиме нi Сербiя, нi Європа, нi свiт, лише ми самi”. Дюканович ствердив, що незалежна Чорногорiя “буде надiйним сусiдом і другом братньої Сербiї та стабiльним партнером Європи”.
Згiдно з новорiчними опитуваннями, 43 вiдсотки громадян задоволенi минулим роком, а двi третини вважають себе щасливими. Такi настрої триватимуть іще принаймнi два тижнi, оскiльки серби уже починають святкувати Рiздво, а вiдтак будуть іще раз зустрiчати Новий рiк – за старим календарем.
Державнi дiячi в новорiчних iнтерв’ю майже змагалися, хто буде бiльшим оптимiстом. Нiхто з них не згадував про торiшнi сварки. Президент Югославiї Воїслав Коштунiца найбiльшими досягненнями вважає повернення країни до мiжнародного спiвтовариства та призупинення загального занепаду. На його думку, основнi завдання в цьому роцi – врегулювання стосункiв мiж Сербiєю й Чорногорiєю та ухвалення нової конституцiї. Щодо Чорногорiї Коштунiца зазначив, що вона повинна “досягнути домовленостi сама з собою”. Щодо нової конституцiї глава держави виступив за децентралiзацiю й реґiоналiзацiю. Уникаючи полемiк із ким-небудь, Коштунiца сказав, що рiзноголосся – великий здобуток демократiї.
Прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич у першу чергу нагадав економiчнi успiхи уряду та факти, що громадяни завчасно отримували зарплати й пенсiї, а влада зберегла курс нацiональної валюти. Вiн сказав, що демократична Сербiя наразi за кордоном “має сильних друзiв, а не сильних ворогiв”.
У Чорногорiї 1 сiчня замiсть нiмецької марки офiцiйною валютою став євро. Згоду на це дали європейськi фiнансовi iнституцiї, а перших 30 мiльйонiв євро куплено вiд Центрального банку Нiмеччини. На думку оглядачiв, запровадження євро означає, що Європа посередньо пiдтримує незалежницькi прагнення Чорногорiї. Президент Мiло Дюканович у зверненнi до громадян наголосив, що цей рiк буде вирiшальним для республiки. Про долю Чорногорiї, за його словами, “не вирiшуватиме нi Сербiя, нi Європа, нi свiт, лише ми самi”. Дюканович ствердив, що незалежна Чорногорiя “буде надiйним сусiдом і другом братньої Сербiї та стабiльним партнером Європи”.
Згiдно з новорiчними опитуваннями, 43 вiдсотки громадян задоволенi минулим роком, а двi третини вважають себе щасливими. Такi настрої триватимуть іще принаймнi два тижнi, оскiльки серби уже починають святкувати Рiздво, а вiдтак будуть іще раз зустрiчати Новий рiк – за старим календарем.
