Вашинґтон, 9 січня 2002 - Сполучені Штати мають намір нормалізувати торговельні із 8 пост-радянськими країнами у відповідь за співпрацю у боротьбі з тероризмом. Ця справа однак викликає занепокоєння серед деяких експертів та правозахисних діячів, які вважають, що такі країни як Туркменістан та Узбекистан, заки стати гідними партнерами США, повинні навести порядок в галузі пошанування прав людини.
Після терактів 11-го вересня проти Сполучених Штатів, як відомо, значно поліпшали взаємини між Вашингтоном і Москвою. Президент Джордж Буш розпочав процес встановлення нормальних торговельних взаємин із Росією. Йдеться про внесення поправки до законодавчого торговельного акту, відомого за іменами його авторів конгресменів Джексон і Ванік. Схвалений Конгресом США 74-го року цей закон практично обмежував торговельні стосунки із СРСР з огляду на накладені кремлівським керівництвом обмеження на еміграцію радянських євреїв. Після закінчення Холодної війни цей законодавчий акт був ключовим заходом Конгресу у щорічному процесі перегляду ситуації із правами людини не лише в колишніх радянських республіках ба й в Комуністичному Китаї. Статус торговельних відносин встановлювася отже у відповідності до рівня пошанування прав людини. Минулого року лише стосовно Киргизстану та Грузії скасовано чинність цього законодавчого акту. Торік у грудні президент Буш припинив дію акту Джексон-Ванік й у відношенні до КНР. Адміністрація США вже внесла пропозицію до Конгресу зробити таку поправку й стосовно Росії. Днями впливова американська газета Вашингтон пост повідомила, що планується зробити аналогічні заходи й у відношені до Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та України. Як повідоляє Вашингтон пост таке політичне рішення було прийнято у відповідь на активну співпрацю тих, колишніх радянських республік в американській кампанії боротьби із тероризмом. Згадані плани однак викликали занепокоєння серед деяких американських експертів та правозахисників із кількох причин.
Професор Стенфордського університету, штат Каліфорнія, Майкел МекФол в інтерв’ю радіо Свобода сказав:
“Мене дуже непокоїть те, що усіх тих вісім країн внесено в одну групу. Це може стати поганим сигналом для держав регіону, мовляв - ми не дбаємо про права людини... Адже це не допустимо, щоб вносити у ту саму категорію Росію й Туркменістан” – вважає професор МекФол. Аналогічної думки й Майкл Янг, голова Комісії США з питань релігійної свободи у світі, згідно з аналізом якого Туркменістан посідає провідне місце у порушені прав людини, відтак йде Узбекистан та ймовірно й Україна: - “Я турбований планами надати тим країнам статус нормальних торговленьних взаємин без того, щоб вони проявили справжній поступ у галузі пошанування прав людини.”
Селесте Уалландер із вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних студій вважає, що скасування законодавчого акту Джексон-Ванік не обов”язково призведе до ігнорування Сполученими Штатами справ пошанування прав людини: - “У Конгресі діє Комісія з питань безепки та співпраці в Європі. Слід не забувати про ОБСЄ, про Раду Європи та низку інших міжнародних форумів, на яких можна обговорювати питання пошанування прав людини не лише в Росії ба й в інших країнах світу.”
Зараз не відомо, чи Конгрес схвалить пропозицію щодо скасування законодавчого акту Джексон-Ванік, або чи дійсно прийме поправки, які стосуються усіх вісьмох пост-радянських країн, або чи буде прийнято пропозицію розглядати статус кожної окремо. Деякі американські законодавці схильні радше збільшити фінансування програм демократизації й тим самим посприяти підвищенню рівня пошанування прав й свобод людини в колишніх радянських республіках.
Після терактів 11-го вересня проти Сполучених Штатів, як відомо, значно поліпшали взаємини між Вашингтоном і Москвою. Президент Джордж Буш розпочав процес встановлення нормальних торговельних взаємин із Росією. Йдеться про внесення поправки до законодавчого торговельного акту, відомого за іменами його авторів конгресменів Джексон і Ванік. Схвалений Конгресом США 74-го року цей закон практично обмежував торговельні стосунки із СРСР з огляду на накладені кремлівським керівництвом обмеження на еміграцію радянських євреїв. Після закінчення Холодної війни цей законодавчий акт був ключовим заходом Конгресу у щорічному процесі перегляду ситуації із правами людини не лише в колишніх радянських республіках ба й в Комуністичному Китаї. Статус торговельних відносин встановлювася отже у відповідності до рівня пошанування прав людини. Минулого року лише стосовно Киргизстану та Грузії скасовано чинність цього законодавчого акту. Торік у грудні президент Буш припинив дію акту Джексон-Ванік й у відношенні до КНР. Адміністрація США вже внесла пропозицію до Конгресу зробити таку поправку й стосовно Росії. Днями впливова американська газета Вашингтон пост повідомила, що планується зробити аналогічні заходи й у відношені до Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та України. Як повідоляє Вашингтон пост таке політичне рішення було прийнято у відповідь на активну співпрацю тих, колишніх радянських республік в американській кампанії боротьби із тероризмом. Згадані плани однак викликали занепокоєння серед деяких американських експертів та правозахисників із кількох причин.
Професор Стенфордського університету, штат Каліфорнія, Майкел МекФол в інтерв’ю радіо Свобода сказав:
“Мене дуже непокоїть те, що усіх тих вісім країн внесено в одну групу. Це може стати поганим сигналом для держав регіону, мовляв - ми не дбаємо про права людини... Адже це не допустимо, щоб вносити у ту саму категорію Росію й Туркменістан” – вважає професор МекФол. Аналогічної думки й Майкл Янг, голова Комісії США з питань релігійної свободи у світі, згідно з аналізом якого Туркменістан посідає провідне місце у порушені прав людини, відтак йде Узбекистан та ймовірно й Україна: - “Я турбований планами надати тим країнам статус нормальних торговленьних взаємин без того, щоб вони проявили справжній поступ у галузі пошанування прав людини.”
Селесте Уалландер із вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних студій вважає, що скасування законодавчого акту Джексон-Ванік не обов”язково призведе до ігнорування Сполученими Штатами справ пошанування прав людини: - “У Конгресі діє Комісія з питань безепки та співпраці в Європі. Слід не забувати про ОБСЄ, про Раду Європи та низку інших міжнародних форумів, на яких можна обговорювати питання пошанування прав людини не лише в Росії ба й в інших країнах світу.”
Зараз не відомо, чи Конгрес схвалить пропозицію щодо скасування законодавчого акту Джексон-Ванік, або чи дійсно прийме поправки, які стосуються усіх вісьмох пост-радянських країн, або чи буде прийнято пропозицію розглядати статус кожної окремо. Деякі американські законодавці схильні радше збільшити фінансування програм демократизації й тим самим посприяти підвищенню рівня пошанування прав й свобод людини в колишніх радянських республіках.
