Київ, 19 березня 2002 - З початку цього року в Києві було організовано чотири засідання “круглого столу” і семінари, присвячені питанням російської економічної експансії в Україні. На останньому з проведених семінарів, який відбувся 6 березня цього року, мова йшла про експансію російського тіньового капіталу, а також корупцію як важливого чинника податкових пільг для російських підприємств і бізнесменів. Одним iз організаторів усіх цих заходів був молодий економіст, директор Інституту досліджень російського імперіалізму і заступник керівника Центру прогнозування соціально-економічних та політичних процесів Богдан Сікора. До речі, він підготував до друку монографію, присвячену аналізові російської економічної експансії в Україні.
Говорить Богдан Сікора:
“Російська економічна експансія в Україні має подвійне призначення. З одного боку, вона збільшує економічну та політичну залежність України від Росії, з іншого боку, така експансія сприяє тінізації та корумпованості українського суспільства. Росія - одна з найбільш корумпованих країн світу. Тіньовий капітал там складає більше половини економіки країни. До того ж, не можна чітко розділити, де легальний, а де кримінальний капітал, так як кримінальна і легальна сфери економіки в Росії складають єдине ціле”.
Тарас Марусик:
“Тобто, Ви хочете сказати, що в Росії ступінь тінізації економіки вищий, ніж в Україні?”
Богдан Сікора:
“За деякими параметрами, так. Я думаю, що Росія є дещо специфічним партнером для України. Головним напрямком російської тіньової експансії в Україні є корумпування українських юридичних та фізичних осіб під час укладання двосторонніх угод, під час купівлі росіянами українських промислових об’єктів, а також політична корупція. Існує багато інших способів, якими Росія може корумпувати українську політичну і економічну систему.
Чим більше Росія в економічному відношенні буде присутня в Україні, тим більший вплив на економіку України вона матиме.”
Тарас Марусик:
“Чи існують якісь конкретні форми того, про що Ви кажете?”
Богдан Сікора:
“Зокрема, українські промислові об’єкти продаються росіянам за демпінговими, тобто, за зниженими цінами, до того ж, у деяких випадках Росія постачає в Україну енергоносії за цінами, які є невигідними для України.
Так, російська сторона продає Україні газ за значно вищими цінами, ніж країнам Центральної та Західної Європи. Середня ціна російського газу в Європі становить 60, 2 доларів США за тисячу кубометрів, тоді як в Україні ціна 80 доларів за тисячу кубометрів.
За оцінкою самого президента, з моменту здобуття незалежності, Україна платила Росії за природній газ за цінами, що в 2, 5- 3 рази перевищують ціни для країн Західної Європи.”
Тарас Марусик:
“Свого часу Юлія Тимошенко, працюючи в уряді, домовилась з туркменськими партнерами про значно дешевшу ціну за газ. Пам’ятаю, до Туркменистану полетів президент Леонід Кучма, попередньо скритикувавши дії Тимошенко. Чи вдалося тоді зменшити ціну за газ?
Богдан Сікора:
“Тимошенко вдалося зменшити ціну за газ, який мав би постачатися в Україну, однак її плани не реалізувалися повною мірою, тому що в Україні існує сильне проросійське лобі, яке прив’язане до російського газового бізнесу.”
Тарас Марусик:
“Ви згадали про продаж українських підприємств за демпінговими цінами. Які приклади?”
Богдан Сікора:
“Так, наприклад, Лисичанський нафтопереробний завод був проданий Росії за явно заниженою ціною. Цей завод за потужностями є найбільшим у Європі, тому, теоретично, його вартість повинна бути досить високою. На практиці, контрольний пакет акцій Лисичанського нафтопереробного заводу був придбаний Тюменською нафтовою компанією всього за 50 мільйонів гривень – приблизно за 10 мільйонів доларів. За оцінками спеціалістів, завод мав би коштувати біля 1,3 мільярда доларів”.
Говорить Богдан Сікора:
“Російська економічна експансія в Україні має подвійне призначення. З одного боку, вона збільшує економічну та політичну залежність України від Росії, з іншого боку, така експансія сприяє тінізації та корумпованості українського суспільства. Росія - одна з найбільш корумпованих країн світу. Тіньовий капітал там складає більше половини економіки країни. До того ж, не можна чітко розділити, де легальний, а де кримінальний капітал, так як кримінальна і легальна сфери економіки в Росії складають єдине ціле”.
Тарас Марусик:
“Тобто, Ви хочете сказати, що в Росії ступінь тінізації економіки вищий, ніж в Україні?”
Богдан Сікора:
“За деякими параметрами, так. Я думаю, що Росія є дещо специфічним партнером для України. Головним напрямком російської тіньової експансії в Україні є корумпування українських юридичних та фізичних осіб під час укладання двосторонніх угод, під час купівлі росіянами українських промислових об’єктів, а також політична корупція. Існує багато інших способів, якими Росія може корумпувати українську політичну і економічну систему.
Чим більше Росія в економічному відношенні буде присутня в Україні, тим більший вплив на економіку України вона матиме.”
Тарас Марусик:
“Чи існують якісь конкретні форми того, про що Ви кажете?”
Богдан Сікора:
“Зокрема, українські промислові об’єкти продаються росіянам за демпінговими, тобто, за зниженими цінами, до того ж, у деяких випадках Росія постачає в Україну енергоносії за цінами, які є невигідними для України.
Так, російська сторона продає Україні газ за значно вищими цінами, ніж країнам Центральної та Західної Європи. Середня ціна російського газу в Європі становить 60, 2 доларів США за тисячу кубометрів, тоді як в Україні ціна 80 доларів за тисячу кубометрів.
За оцінкою самого президента, з моменту здобуття незалежності, Україна платила Росії за природній газ за цінами, що в 2, 5- 3 рази перевищують ціни для країн Західної Європи.”
Тарас Марусик:
“Свого часу Юлія Тимошенко, працюючи в уряді, домовилась з туркменськими партнерами про значно дешевшу ціну за газ. Пам’ятаю, до Туркменистану полетів президент Леонід Кучма, попередньо скритикувавши дії Тимошенко. Чи вдалося тоді зменшити ціну за газ?
Богдан Сікора:
“Тимошенко вдалося зменшити ціну за газ, який мав би постачатися в Україну, однак її плани не реалізувалися повною мірою, тому що в Україні існує сильне проросійське лобі, яке прив’язане до російського газового бізнесу.”
Тарас Марусик:
“Ви згадали про продаж українських підприємств за демпінговими цінами. Які приклади?”
Богдан Сікора:
“Так, наприклад, Лисичанський нафтопереробний завод був проданий Росії за явно заниженою ціною. Цей завод за потужностями є найбільшим у Європі, тому, теоретично, його вартість повинна бути досить високою. На практиці, контрольний пакет акцій Лисичанського нафтопереробного заводу був придбаний Тюменською нафтовою компанією всього за 50 мільйонів гривень – приблизно за 10 мільйонів доларів. За оцінками спеціалістів, завод мав би коштувати біля 1,3 мільярда доларів”.