Терористичні угруповання в Пакистані

Прага, 22 березня 2002 – Крім уже відомих міжнародних тем, як, приміром, становище на Близькому сході і в Афганістані, західні оглядачі коментують зростаюче напруження в Пакистані у зв’язку з наявністю у цій країні угруповань, пов’язаних з міжнародним тероризмом. Західна преса коментує також триваючі безчинства російських військ у Чечні, а також проблему вигнаних після війни німців із західних земель Польщі і Чеської республіки.

Коментуючи оголошену президентом Пакистану Мушарафом війну проти тероризму всередині країни, американська газета «Бостон ґлоуб» пише про те, що Вашингтон повинен прийти з допомогою пакистанському керівникові. У світлі останніх подій, зокрема терористичного акту проти віруючих протестантської церви в Ісламабаді (унаслідок вибуху гранати 17 березня тут були вбиті й поранені), газета вважає, що Вашингтон повинен у зв’язку з цим зробити висновки, незважаючи на те, яка з терористичних груп несе відповідальність за терористичний акт. Низка з цих фанатичних угруповань, підкреслює газета, донедавна користувалися підтримкою надзвичайно впливової служби безпеки Пакистану. В останніх терористичних вилазках газета бачить серйозний виклик керівництву Мушаррафа, особливо після прилучення його уряду до антитерористичної кампанії на вимогу Вашингтона. Дальший арешт лідерів екстремістських угруповань і чистка служби безпеки від ісламістів, підкреслює газета, викликали небезпеку конфронтації. Війна проти тероризму буде програна, підкреслює «Бостон ґлоуб», якщо Сполучені Штати, усунувши від влади в Афганістані талібан, не захистять керівництво Пакистану, що посідає ядерну зброю, від ісламських екстремістів.

Британська газета «Лондон таймс» у редакційній статті повертається тим часом до чеченського конфлікту. Цитуючи російську журналістку Ганну Політковську, газета підкреслює, що її повідомлення про триваючі репресії проти цивільного населення, залякування і здирство є нині чи не єдиним джерелом інформації про події у Чечні. Російська журналістка засвітлює самі ті події, веде далі британська газета, які російське командування всіляко намагається приховати, зокрема, причетність російських офіційних осіб до викрадення людей і до покривання бандитизму, до вимагання хабарів від цивільного населення, до вбивств і руйнування приватних будинків. Автора репортажів про ці безчинства заарештують, її залякують і змушують залишити Росію. Хоча Путіну вдалося досягти певних успіхів, як підкреслює «Таймс», значною мірою це сталося шляхом обмеження громадянських свобод. Проте нетерпимість до інакодумства і старі радянські звички залишилися у цій країні, зокрема, в цензуруванні й обмеженні свободи преси, пише на закінчення британська газета.

Європейська, зокрема, німецька преса, коментуючи процес залучення до Європейського союзу нових членів із центральноєвропейських країн, порушує проблему вигнаних після війни судетських німців із Чеської республіки і сілезьких із Польщі. Німецька газета «Ді Вельт» підкреслює при цьому, що Польща останнім часом зайняла примирливу й конструктивну позицію у справі вигнаних. Президент Кваснєвський, батьків якого за комуністичних часів теж виселено, закликав відкрито обговорити проблему повернення маєтків або справу компенсацій вигнаним німцям. Газета вважає, що Чеська республіка, яка вперто відмовляється вести розмови на цю тему, повинна піти за прикладом Польщі і скасувати декрети Бенеша, які й послужили підставою для виселення двох із половиною мільйонів судетських німців і для конфіскації їхнього майна.