Київ, 22 березня 2002 - Епідемія створення фінансових пірамід, всіляких Ем-Ем-Емів, “Будинків Селенга” та “Хопер-Інвестів”, сягнувши піку в час “пост-перебудови”, здавалося б, відійшла в небуття. Але це тільки здається. Розгублене й зневірене українське суспільство, напризволяще полишене з так званим вільним ринком, для різного штибу шахраїв і пройдисвітів лишається своєрідним Клондайком. Свою золотоносну жилу віднайшли вони і на Сумщині.
Обриси фінансової афери, від якої потерпіли тисячі сумчан, зокрема – мешканців Шостки, не відзначались архітектурними ускладненнями – звичайнісінька фінансова піраміда. Багатьом це було зрозуміло ще 1998-го року, коли у Шостці приватне підприємство “21-й вік”, згодом перейменоване в “Інваспорт” розпочало виготовлення й поширення лотерейних квитків. Вимагалося небагато – унісши грошову заставу, із суцільних листів-заготовок вирізати та клеїти маленькі квиточки, які буцімто будуть використані при проведенні Параолімпійських ігор. Фірма гарантувала не тільки повернення застави, а й прибуток, що й підтверджувалось начеб то цілком поважними документами. Сюжет анекдотичний, але якось не до сміху і звинувачень довірливих громадян у нестримній жадібності. Слід врахувати, що підприємства промислової Шостки ледве животіють, а рівень безробіття тут найвищий по регіону (–16%.) Тож виготовлення білетів багатьма сприймалося, як реальна робота, а одержані кошти для людей, позбавлених засобів існування, виглядали манною небесною. Служба безпеки України не поділяла захоплень і інформувала керівництво області про можливі соціальні наслідки діяльності шахраїв, але безрезультатно. Навпаки, як стверджують мешканці Шостки, влада всіляко сприяла “Інваспорту”. А потім настав “чорний понеділок” – і спритні ділки зникли у невідомому напрямку. Разом із взятим у заставу грішми, яких, за деякими оцінками, набирається до 18 мільйонів. А ошукані вкладники третій рік пікетують міськраду. Відбувся мітинг і вчора. Слово - голові правління об’єднання ошуканих “Захист” Тамарі Даниловій:
“Шахраї попали під амністію і не понесли ніякої відповідальності. Також не понесло відповідальності керівництво нашого міста, ті, хто зробив усе для розкрутки цієї афери. Вони надали шахраям державні ліцензії, державну реєстрацію...”
Інша думка в секретаря Шосткинської міськради Юрія Радчика:
“Якщо б влада на той момент припинила дії оцього “Інваспорту” це було би протиправно закону. Закон дозволяв бути цій піраміді.”
Поки ж, що ошукані люди продовжують добиватися якщо не повернення грошей, то бодай покарання винних. Крім судових інстанцій, ініціативна група асоціації “Захист” звернулась за допомогою до відомого правозахисника, уродженця цих місць, Петра Рубана.
Обриси фінансової афери, від якої потерпіли тисячі сумчан, зокрема – мешканців Шостки, не відзначались архітектурними ускладненнями – звичайнісінька фінансова піраміда. Багатьом це було зрозуміло ще 1998-го року, коли у Шостці приватне підприємство “21-й вік”, згодом перейменоване в “Інваспорт” розпочало виготовлення й поширення лотерейних квитків. Вимагалося небагато – унісши грошову заставу, із суцільних листів-заготовок вирізати та клеїти маленькі квиточки, які буцімто будуть використані при проведенні Параолімпійських ігор. Фірма гарантувала не тільки повернення застави, а й прибуток, що й підтверджувалось начеб то цілком поважними документами. Сюжет анекдотичний, але якось не до сміху і звинувачень довірливих громадян у нестримній жадібності. Слід врахувати, що підприємства промислової Шостки ледве животіють, а рівень безробіття тут найвищий по регіону (–16%.) Тож виготовлення білетів багатьма сприймалося, як реальна робота, а одержані кошти для людей, позбавлених засобів існування, виглядали манною небесною. Служба безпеки України не поділяла захоплень і інформувала керівництво області про можливі соціальні наслідки діяльності шахраїв, але безрезультатно. Навпаки, як стверджують мешканці Шостки, влада всіляко сприяла “Інваспорту”. А потім настав “чорний понеділок” – і спритні ділки зникли у невідомому напрямку. Разом із взятим у заставу грішми, яких, за деякими оцінками, набирається до 18 мільйонів. А ошукані вкладники третій рік пікетують міськраду. Відбувся мітинг і вчора. Слово - голові правління об’єднання ошуканих “Захист” Тамарі Даниловій:
“Шахраї попали під амністію і не понесли ніякої відповідальності. Також не понесло відповідальності керівництво нашого міста, ті, хто зробив усе для розкрутки цієї афери. Вони надали шахраям державні ліцензії, державну реєстрацію...”
Інша думка в секретаря Шосткинської міськради Юрія Радчика:
“Якщо б влада на той момент припинила дії оцього “Інваспорту” це було би протиправно закону. Закон дозволяв бути цій піраміді.”
Поки ж, що ошукані люди продовжують добиватися якщо не повернення грошей, то бодай покарання винних. Крім судових інстанцій, ініціативна група асоціації “Захист” звернулась за допомогою до відомого правозахисника, уродженця цих місць, Петра Рубана.
