Київ, 5 квітня 2002 - Вибори відбулися і тепер різноманітні аналітики, політологи і політики підбивають їхні підсумки. Переможці мріють про посади і кабінети в новому парламенті, а переможені або шукають іншу роботу, або збираються оскаржувати результати виборів у судах.
Ось що думає про підсумки минулого голосування голова Верховної Ради України третього скликання Іван Плющ:
“Я високо оцінюю підсумки виборів, тому що люди із різноманіття 33 партій обрали 6. Це говорить, що суспільство політично структуроване і парламент може бути політично структурований”.
А першочергове завдання четвертого парламенту – обрання нового керівництва. На думку депутатів, непогані шанси залишитися у старому кріслі у самого Івана Плюща. Принаймні, так стверджують представники опозиційних фракцій.
Говорить голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз:
“Я знаю, що зараз інтенсивно проробляється тема Плюща. Підуть на це депутати, чи ні? Ми зараз не граємо впливової ролі, щоб наперед щось гарантувати”.
Багатослівнішим виявився один з лідерів партії “Батьківщина” Олександр Турчинов:
“Є серйозна небезпека, що головою буде обраний представник пропрезидентських сил. Це наверне Верховну Раду до якоїсь підступної, нецікавої діяльності з обслуговування інтересів Кучми і його оточення. Є серйозна небезпека, що знову буде обраний пан Плющ, коли його підтримає Ющенко. І я знаю, що з ним такі переговори вже ведуться”.
Не виключає обрання Івана Плюща головою Верховної Ради четвертого скликання й представник блоку “Наша Україна” Сергій Терьохін:
“Зараз більше шансів у сьогоднішнього керівництва”.
Перебіг подій у новому парламенті може бути наступний. Блоку Віктора Ющенка пропонується найвища посада в уряді, а “наші українці” підтримують кандидатуру Івана Плюща, як голови Верховної Ради.
А що ж робитиме чинний прем‘єр Анатолій Кінах? Адже його блок “За єдину Україну” так і не отримав усенародної підтримки виборців.
“Головне завдання і моє особисто, і новообраних народних депутатів зрозуміти, що в Україні немає запасу часу, запасу економічної й соціальної міцності, щоб зволікати з вирішенням питання формування дієздатної влади, створення умов конструктивної професійної співпраці гілок влади. І це є основою для розвитку як держави, так і ефективного захисту й просуванню національних економічних і політичних інтересів. Я буду виходити з того, що ці питання є першорядними перед іншими, включаючи посадові. І буду робити все, щоб знайти своє місце у цій конфігурації”.
Так і не зрозуміло, в якій конфігурації, урядовій чи парламентській, шукає Анатолій Кінах своє місце.
А якщо “За єдину Україну” не знайде спільної мови з Україною Нашою, то аналітики не виключають “російський сценарій”, коли партія влади об‘єднується з комуністами. Однак перший секретар ЦК КПУ Петро Симоненко таку можливість спростовує:
“Журналісти перестали розумітися в політиці.
Що таке більшість? Це більшість, яка повинна працювати 4 роки, яка укладає певний договір і основні напрямки узгодженої політики. В чому можуть співпадати довгострокові інтереси у комуністів і у тих, хто виражає інтереси капіталу?
Це неможливо! Але нав‘язується суспільству думка, що комуністи з кимсь там намагаються утворити певні спілки. Будуть тимчасові збіги у голосуванні, якщо буде ухвалюватися той чи інший закон.
Фракція може дві позиції зайняти. Просто не брати участь у висуванні і таким чином залишитися на позиціях рядових членів парламенту. Чи взяти участь у розподілі керівництва Верховної Ради, для того, щоб посилити свою роботу на виконання тієї програми, яку підтримали наші виборці”.
Ось що думає про підсумки минулого голосування голова Верховної Ради України третього скликання Іван Плющ:
“Я високо оцінюю підсумки виборів, тому що люди із різноманіття 33 партій обрали 6. Це говорить, що суспільство політично структуроване і парламент може бути політично структурований”.
А першочергове завдання четвертого парламенту – обрання нового керівництва. На думку депутатів, непогані шанси залишитися у старому кріслі у самого Івана Плюща. Принаймні, так стверджують представники опозиційних фракцій.
Говорить голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз:
“Я знаю, що зараз інтенсивно проробляється тема Плюща. Підуть на це депутати, чи ні? Ми зараз не граємо впливової ролі, щоб наперед щось гарантувати”.
Багатослівнішим виявився один з лідерів партії “Батьківщина” Олександр Турчинов:
“Є серйозна небезпека, що головою буде обраний представник пропрезидентських сил. Це наверне Верховну Раду до якоїсь підступної, нецікавої діяльності з обслуговування інтересів Кучми і його оточення. Є серйозна небезпека, що знову буде обраний пан Плющ, коли його підтримає Ющенко. І я знаю, що з ним такі переговори вже ведуться”.
Не виключає обрання Івана Плюща головою Верховної Ради четвертого скликання й представник блоку “Наша Україна” Сергій Терьохін:
“Зараз більше шансів у сьогоднішнього керівництва”.
Перебіг подій у новому парламенті може бути наступний. Блоку Віктора Ющенка пропонується найвища посада в уряді, а “наші українці” підтримують кандидатуру Івана Плюща, як голови Верховної Ради.
А що ж робитиме чинний прем‘єр Анатолій Кінах? Адже його блок “За єдину Україну” так і не отримав усенародної підтримки виборців.
“Головне завдання і моє особисто, і новообраних народних депутатів зрозуміти, що в Україні немає запасу часу, запасу економічної й соціальної міцності, щоб зволікати з вирішенням питання формування дієздатної влади, створення умов конструктивної професійної співпраці гілок влади. І це є основою для розвитку як держави, так і ефективного захисту й просуванню національних економічних і політичних інтересів. Я буду виходити з того, що ці питання є першорядними перед іншими, включаючи посадові. І буду робити все, щоб знайти своє місце у цій конфігурації”.
Так і не зрозуміло, в якій конфігурації, урядовій чи парламентській, шукає Анатолій Кінах своє місце.
А якщо “За єдину Україну” не знайде спільної мови з Україною Нашою, то аналітики не виключають “російський сценарій”, коли партія влади об‘єднується з комуністами. Однак перший секретар ЦК КПУ Петро Симоненко таку можливість спростовує:
“Журналісти перестали розумітися в політиці.
Що таке більшість? Це більшість, яка повинна працювати 4 роки, яка укладає певний договір і основні напрямки узгодженої політики. В чому можуть співпадати довгострокові інтереси у комуністів і у тих, хто виражає інтереси капіталу?
Це неможливо! Але нав‘язується суспільству думка, що комуністи з кимсь там намагаються утворити певні спілки. Будуть тимчасові збіги у голосуванні, якщо буде ухвалюватися той чи інший закон.
Фракція може дві позиції зайняти. Просто не брати участь у висуванні і таким чином залишитися на позиціях рядових членів парламенту. Чи взяти участь у розподілі керівництва Верховної Ради, для того, щоб посилити свою роботу на виконання тієї програми, яку підтримали наші виборці”.
