Прага, 23 квітня 2002 - З розвалом Радянського Союзу його колишнім підданим довелося відкривати для себе нові реалії вільного світу. Серед них і такі поняття, як міграційні процеси чи, скажімо, права національних меншин.
Контроль цих процесів, а також реалізацію низки непростих заходів, пов'язаних із подальшою гуманізацією українського суспільства, здійснює Державний комітет України в справах національностей та міграції. Сьогодні його керівництво зустрічалося з журналістами.
Власне, прес-конференція стала своєрідним підсумком наради, присвяченій проблемам міграції та іншим напрямкам діяльності Держкомнацу, зокрема – реалізації закону України “Про біженців”. Начальники всіх регіональних управлінь визначалися з функціональними напрямками своєї діяльності. Як зазначив голова Держкомітету Григорій Середа, головних векторів у роботі очолюваного ним відомства, є кілька. Насамперед, це – міграційна сфера, зокрема – надання права на притулок та забезпечення захисту біженців. За словами пана Середи, в Україні перебуває майже три тисячі офіційно зареєстрованих біженців із сорока дев'яти країн світу. На них розповсюджується закон України “Про біженців”, ухвалений улітку минулого року. Механізми цього закону, як одного з основних напрямків державної політики України у сфері прав людини, нині й запроваджує Держкомнацміграції. А ще - програми повернення та адаптації депортованих народів, забезпечення прав та створення умов для вільного розвитку національних меншин, забезпечення націо-культурних потреб зарубіжних українців.
Утім, журналістів найбільше цікавили саме міграційні проблеми. Коментарі пана Середи з цього приводу виглядали оптимістичними.
СЕРЕДА: “Ми робимо все для того, щоби міграційні потоки, які йдуть в Україну, були максимально унормовані. Ми створюємо правове поле легальної міграції. І це є наш внесок у боротьбу з незаконною.”
Цікавив журналістів і рівень ксенофобських настроїв в українському суспільстві, тим більше, що в Європі антиміграційні настрої посилюються. В світлі цього згадувались передвиборчі висловлювання деяких вітчизняних політиків, зокрема, заяви про недопустимість появи в Києві чайна-таунів чи африканських кварталів. Голова Держкомнацу був стриманим.
СЕРЕДА: “Певні елементи ксенофобії, поза всяким сумнівами, мабуть, присутні. Але вони не є досить поширеними. Вони є, дійсно, існуючими в суспільстві.”
Насамкінець, голова держкомітету у справах національностей та міграції Григорій Середа розповів про роботу української сторони в комісіях з країнами-сусідами, спрямовану на різностороннє врегулювання міжетнічних процесів.
Контроль цих процесів, а також реалізацію низки непростих заходів, пов'язаних із подальшою гуманізацією українського суспільства, здійснює Державний комітет України в справах національностей та міграції. Сьогодні його керівництво зустрічалося з журналістами.
Власне, прес-конференція стала своєрідним підсумком наради, присвяченій проблемам міграції та іншим напрямкам діяльності Держкомнацу, зокрема – реалізації закону України “Про біженців”. Начальники всіх регіональних управлінь визначалися з функціональними напрямками своєї діяльності. Як зазначив голова Держкомітету Григорій Середа, головних векторів у роботі очолюваного ним відомства, є кілька. Насамперед, це – міграційна сфера, зокрема – надання права на притулок та забезпечення захисту біженців. За словами пана Середи, в Україні перебуває майже три тисячі офіційно зареєстрованих біженців із сорока дев'яти країн світу. На них розповсюджується закон України “Про біженців”, ухвалений улітку минулого року. Механізми цього закону, як одного з основних напрямків державної політики України у сфері прав людини, нині й запроваджує Держкомнацміграції. А ще - програми повернення та адаптації депортованих народів, забезпечення прав та створення умов для вільного розвитку національних меншин, забезпечення націо-культурних потреб зарубіжних українців.
Утім, журналістів найбільше цікавили саме міграційні проблеми. Коментарі пана Середи з цього приводу виглядали оптимістичними.
СЕРЕДА: “Ми робимо все для того, щоби міграційні потоки, які йдуть в Україну, були максимально унормовані. Ми створюємо правове поле легальної міграції. І це є наш внесок у боротьбу з незаконною.”
Цікавив журналістів і рівень ксенофобських настроїв в українському суспільстві, тим більше, що в Європі антиміграційні настрої посилюються. В світлі цього згадувались передвиборчі висловлювання деяких вітчизняних політиків, зокрема, заяви про недопустимість появи в Києві чайна-таунів чи африканських кварталів. Голова Держкомнацу був стриманим.
СЕРЕДА: “Певні елементи ксенофобії, поза всяким сумнівами, мабуть, присутні. Але вони не є досить поширеними. Вони є, дійсно, існуючими в суспільстві.”
Насамкінець, голова держкомітету у справах національностей та міграції Григорій Середа розповів про роботу української сторони в комісіях з країнами-сусідами, спрямовану на різностороннє врегулювання міжетнічних процесів.
