Київ, 14 травня 2002 - В Україні вперше за останні три роки склалися умови, коли серед українського населення більше тих, хто позитивно ставиться до НАТО. Так стверджують в українському Центрі економічних та політичних досліджень ім. Разумкова, де провели соціологічне опитування на тему Україна-НАТО. Проте чи можна стверджувати, що офіційний Київ готовий вдало скористатися настроями населення для того, щоб якісно змінити зміст і характер відносин з НАТО?
Якщо впродовж двох останніх років переважна більшість населення України вважала НАТО агресивним блоком, що було відлунням кампанії альянсу проти Югославії, то за підсумками квітневого опитування 2002 року ситуація виглядає вже принципово іншою. Позитивно до НАТО ставляться понад 37% громадян України, на 15% зменшилась кількість тих, хто дорікав НАТО за агресивність, і досить великий резерв тих, хто ще розмірковує над своїм ставленням до НАТО. Директор оборонних програм Центру ім. Разумкова Леонід Поляков каже, що зміни в настроях пересічного українця щодо НАТО можна пояснити кількома причинами. Насамперед, позитивним психологічним резонансом антитерористичної операції в Афганістані за участю провідних країн НАТО та покращенням взаємин між Росією та НАТО, що дозволяє Києву менше нервувати за свою дружбу з альянсом. А ще, за висновками експертів, в українському суспільстві збільшується кількість симпатиків інтеграції України в Європейський Союз, кістяк якого власне і складають члени НАТО. Проте, якщо у настроях пересічного українця помітне бажання бути ближче до НАТО, то чи спроможний офіційний Київ скористатися цією хвилею довіри до альянсу, щоб якісно змінити зміст і характер стосунків України з НАТО. Тим більше, що очікуючи празький саміт НАТО, де буде ухвалено рішення про другу хвилю розширення альянсу, в Києві ламають собі голови над тим, що слід зробити і собі. В кардинальному плані постає питання про можливість подання заявки на вступ до НАТО, у менш категоричній формі ухвалити нові зобов`язуючі документи, які б замінили собою хартію про особливе партнерство. Директор оборонних програм Центру ім. Разумкова Леонід Поляков каже, що формально офіційний Київ проголошує нові ініціативи у відносинах з НАТО, що до цього таки дійде черга, що підтримає смаки значної кількості населення України. Проте це лише пів-справи.
Леонід Поляков:
Невеликий секрет, що теперішня влада, за результатами соціологічних опитувань не лише нашого Центру а і багатьох інших дослідників, має невисокий рівень громадської довіри, і скористатися тим, що суспільство зараз повертається все більше до європейського вибору, до співробітництва з НАТО, мабуть, мало б сенс, щоб підвищити рейтинг влади в Україні. Хоча, якщо брати за основу критерії вступу до НАТО, то у такому критерії, як здатність країни бути контрибютором безпеки, мабуть, Україна здатна внести набагато більший внесок, ніж любий з теперішніх кандидатів чи на членство в НАТО чи на членство в Європейський Союз. Але проблеми налагодження сприятливого інвестиційного клімату, прав людини, свободи слова, верховенства права, ці внутрішньополітичні проблеми, які теж входять у число критеріїв до вступу в НАТО, очевидно, і є тим самим блоком, який набагато важче зсунути ніж заставити самого себе щось зробити, ніж кивати на когось. Поки що ми киваємо - настільки, наскільки НАТО захоче з нами зближення, наскільки ми захочемо зближення. Треба не кивати на них, а твердо визнати свої позиції і терміново покращувати і економічний і політичний клімат у середині України.
Цього тижня у Києві має відбутися засідання Ради безпеки та оборони України за участю президента. Попередньо було анонсовано, що йтиметься про питання військово-технічної співпраці України з іншими державами. Разом із тим, як очікується, будуть порушені питання подальших стосунків України з НАТО в нових формах.
Якщо впродовж двох останніх років переважна більшість населення України вважала НАТО агресивним блоком, що було відлунням кампанії альянсу проти Югославії, то за підсумками квітневого опитування 2002 року ситуація виглядає вже принципово іншою. Позитивно до НАТО ставляться понад 37% громадян України, на 15% зменшилась кількість тих, хто дорікав НАТО за агресивність, і досить великий резерв тих, хто ще розмірковує над своїм ставленням до НАТО. Директор оборонних програм Центру ім. Разумкова Леонід Поляков каже, що зміни в настроях пересічного українця щодо НАТО можна пояснити кількома причинами. Насамперед, позитивним психологічним резонансом антитерористичної операції в Афганістані за участю провідних країн НАТО та покращенням взаємин між Росією та НАТО, що дозволяє Києву менше нервувати за свою дружбу з альянсом. А ще, за висновками експертів, в українському суспільстві збільшується кількість симпатиків інтеграції України в Європейський Союз, кістяк якого власне і складають члени НАТО. Проте, якщо у настроях пересічного українця помітне бажання бути ближче до НАТО, то чи спроможний офіційний Київ скористатися цією хвилею довіри до альянсу, щоб якісно змінити зміст і характер стосунків України з НАТО. Тим більше, що очікуючи празький саміт НАТО, де буде ухвалено рішення про другу хвилю розширення альянсу, в Києві ламають собі голови над тим, що слід зробити і собі. В кардинальному плані постає питання про можливість подання заявки на вступ до НАТО, у менш категоричній формі ухвалити нові зобов`язуючі документи, які б замінили собою хартію про особливе партнерство. Директор оборонних програм Центру ім. Разумкова Леонід Поляков каже, що формально офіційний Київ проголошує нові ініціативи у відносинах з НАТО, що до цього таки дійде черга, що підтримає смаки значної кількості населення України. Проте це лише пів-справи.
Леонід Поляков:
Невеликий секрет, що теперішня влада, за результатами соціологічних опитувань не лише нашого Центру а і багатьох інших дослідників, має невисокий рівень громадської довіри, і скористатися тим, що суспільство зараз повертається все більше до європейського вибору, до співробітництва з НАТО, мабуть, мало б сенс, щоб підвищити рейтинг влади в Україні. Хоча, якщо брати за основу критерії вступу до НАТО, то у такому критерії, як здатність країни бути контрибютором безпеки, мабуть, Україна здатна внести набагато більший внесок, ніж любий з теперішніх кандидатів чи на членство в НАТО чи на членство в Європейський Союз. Але проблеми налагодження сприятливого інвестиційного клімату, прав людини, свободи слова, верховенства права, ці внутрішньополітичні проблеми, які теж входять у число критеріїв до вступу в НАТО, очевидно, і є тим самим блоком, який набагато важче зсунути ніж заставити самого себе щось зробити, ніж кивати на когось. Поки що ми киваємо - настільки, наскільки НАТО захоче з нами зближення, наскільки ми захочемо зближення. Треба не кивати на них, а твердо визнати свої позиції і терміново покращувати і економічний і політичний клімат у середині України.
Цього тижня у Києві має відбутися засідання Ради безпеки та оборони України за участю президента. Попередньо було анонсовано, що йтиметься про питання військово-технічної співпраці України з іншими державами. Разом із тим, як очікується, будуть порушені питання подальших стосунків України з НАТО в нових формах.
