Прага, 23 травня 2002 – Напередодні сьогоднішньої зустрічі американського та російського президентів російський уряд оголосив про те, що він відходить від своєї угоди з країнами ОПЕК про скорочення видобутку нафти. Деякі оглядачі вбачають за цим кроком Росії спробу стати головним постачальником нафти на західні ринки. Наскільки реальні такі очікування? Про це розмірковує аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд.
Від нинішньої зустрічі американського й російського президентів, яку в Москві вже охрестили історичною, Росія чекає економічних дивідендів. Прозахідна політика президента Путіна повинна принести нові інвестиції, відкрити західні ринки для російських товарів, допомогти країні збільшити темпи зростання економіки. Усе це необхідно для того, щоб переконати простих росіян та політичний істеблішмент країни у тому, що їхній президент зробив правильний вибір, підтримавши Америку після 11 вересня.
Одним з напрямків, у якому Росія бачить перспективною свою співпрацю із Заходом, є експорт нафти. Росія – другий за розміром у світі експортер нафти, і найбільший експортер поза об’єднанням ОПЕК. Своїм рішенням збільшити видобуток нафти, про яке оголосив прем’єр міністр Михаіл Касьянов минулого тижня, Росія хоче продемонструвати, що вона може стати альтернативним постачальником нафти для Заходу, вважає аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд.
На його думку Росія хоче дати сигнал про те, що вона змінює напрямок своєї енергетичної політики від підтримки країн ОПЕК, що об’єднують найбільші нафтовидобувні країни, на підтримку Сполучених Штатів, які є головним імпортером нафти у світі. Рішення російських компаній збільшити видобуток та експорт нафти, на думку аналітика Радіо Свобода, вигідне для Сполучених Штатів тим, що воно збільшує кількість нафти на ринку, хоча самі Штати, можливо, і не будуть прямими покупцями російської нафти.
Росія, на думку Майкла Лелівальда, також сподівається на те, що політичне партнерство зі Сполученими Штатами означатиме більше американських інвестицій у нафтову галузь, але не лише у неї. Завдяки американським грошам президент Путін має намір розбудувати інші галузі економіки, адже поки що, як зазначає оглядач британського часопису Економіст, її експорт промислових товарів не виходить за межі гармат та горілки.
Від нинішньої зустрічі американського й російського президентів, яку в Москві вже охрестили історичною, Росія чекає економічних дивідендів. Прозахідна політика президента Путіна повинна принести нові інвестиції, відкрити західні ринки для російських товарів, допомогти країні збільшити темпи зростання економіки. Усе це необхідно для того, щоб переконати простих росіян та політичний істеблішмент країни у тому, що їхній президент зробив правильний вибір, підтримавши Америку після 11 вересня.
Одним з напрямків, у якому Росія бачить перспективною свою співпрацю із Заходом, є експорт нафти. Росія – другий за розміром у світі експортер нафти, і найбільший експортер поза об’єднанням ОПЕК. Своїм рішенням збільшити видобуток нафти, про яке оголосив прем’єр міністр Михаіл Касьянов минулого тижня, Росія хоче продемонструвати, що вона може стати альтернативним постачальником нафти для Заходу, вважає аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд.
На його думку Росія хоче дати сигнал про те, що вона змінює напрямок своєї енергетичної політики від підтримки країн ОПЕК, що об’єднують найбільші нафтовидобувні країни, на підтримку Сполучених Штатів, які є головним імпортером нафти у світі. Рішення російських компаній збільшити видобуток та експорт нафти, на думку аналітика Радіо Свобода, вигідне для Сполучених Штатів тим, що воно збільшує кількість нафти на ринку, хоча самі Штати, можливо, і не будуть прямими покупцями російської нафти.
Росія, на думку Майкла Лелівальда, також сподівається на те, що політичне партнерство зі Сполученими Штатами означатиме більше американських інвестицій у нафтову галузь, але не лише у неї. Завдяки американським грошам президент Путін має намір розбудувати інші галузі економіки, адже поки що, як зазначає оглядач британського часопису Економіст, її експорт промислових товарів не виходить за межі гармат та горілки.
