Белград, 29 травня 2002 – Уряд Югославії нещодавно сформував окремий комітет, який розглядає кожну вимогу гаазької прокуратури у зв’язку з документами. Прем’єр Зоран Джінджич у середу попередив, що в архівах не буде знайдено багато доказів про причетність екс-президента Мілошевича та його команди до воєнних злочинів. Перша причина в тому, що під час повітряних ударів НАТО зруйновано приміщення Міністерства внутрішніх справ та Генштабу Збройних сил. Друга, за словами Джінджича, в тому, що колишні можновладці не залишали слідів секретних операцій.
У зв’язку з цим слід сказати, що більшість державних інституцій евакуйовані на кілька місяців перед початком бомбардувань. Отож, важко вірити, що поліцейські й військові архіви залишилися в будинках у центрі столиці.
Інша справа зміст документів, якими цікавиться Трибунал. Після скинення Мілошевича сербська преса не раз повідомляла, що колишній президент не ставив свого підпису на жодний документ у зв’язку з акціями Збройних сил і спецполіції на територіях сусідніх країн. Усі накази він давав по телефону або під час зустрічей з командувачами. Державні органи, наскільки відомо, не ухвалювали відповідних постанов. Зрештою, якщо окремі документи й були, їх тим часом ймовірно знищено. Отож, відкриття архівів, на думку більшості оглядачів, не принесе жодних сенсацій.
Щодо співробітництва Белграда з Трибуналом, в минулу неділю сербська поліція заарештувала певного Ранка Чешича, який під час війни у Боснії й Герцеговині був наглядачем у таборі Брчко, де місцеві серби за деякими даними ліквідували щонайменше три тисячі боснійських мусульман. Він уже кілька років перебував у Сербії та навіть отримав громадянство Югославії, так як його отримали ще десятки тисяч сербів із Боснії. Арешт Чешича був акцією високого ризику, зазначається в поліцейському повідомленні.
Чешич – перший з-поміж сімнадцятьох розшукуваних, якого досі заарештувала сербська поліція. Його ймовірно буде видано до Гааги протягом наступного тижня. П’ятеро колишніх урядовців й військових у квітні й травні добровільно здалися державним органам. Інші поки-що на волі: частина в Сербії, інші в Боснії й Герцеговині. Між ними є й відставний полковник Веселін Шліванчанин, який керував сербськими підрозділами у операції захоплення міста Вуковар у Хорватії, та колишні лідери боснійських сербів Радован Караджич й генерал Ратко Младич. Поліція, очевидно, не поспішає.
У зв’язку з цим слід сказати, що більшість державних інституцій евакуйовані на кілька місяців перед початком бомбардувань. Отож, важко вірити, що поліцейські й військові архіви залишилися в будинках у центрі столиці.
Інша справа зміст документів, якими цікавиться Трибунал. Після скинення Мілошевича сербська преса не раз повідомляла, що колишній президент не ставив свого підпису на жодний документ у зв’язку з акціями Збройних сил і спецполіції на територіях сусідніх країн. Усі накази він давав по телефону або під час зустрічей з командувачами. Державні органи, наскільки відомо, не ухвалювали відповідних постанов. Зрештою, якщо окремі документи й були, їх тим часом ймовірно знищено. Отож, відкриття архівів, на думку більшості оглядачів, не принесе жодних сенсацій.
Щодо співробітництва Белграда з Трибуналом, в минулу неділю сербська поліція заарештувала певного Ранка Чешича, який під час війни у Боснії й Герцеговині був наглядачем у таборі Брчко, де місцеві серби за деякими даними ліквідували щонайменше три тисячі боснійських мусульман. Він уже кілька років перебував у Сербії та навіть отримав громадянство Югославії, так як його отримали ще десятки тисяч сербів із Боснії. Арешт Чешича був акцією високого ризику, зазначається в поліцейському повідомленні.
Чешич – перший з-поміж сімнадцятьох розшукуваних, якого досі заарештувала сербська поліція. Його ймовірно буде видано до Гааги протягом наступного тижня. П’ятеро колишніх урядовців й військових у квітні й травні добровільно здалися державним органам. Інші поки-що на волі: частина в Сербії, інші в Боснії й Герцеговині. Між ними є й відставний полковник Веселін Шліванчанин, який керував сербськими підрозділами у операції захоплення міста Вуковар у Хорватії, та колишні лідери боснійських сербів Радован Караджич й генерал Ратко Младич. Поліція, очевидно, не поспішає.
