Белград, 3 червня 2002 – В заяві зазначається, що поліпшення взаємовідносин буде першою сходиною на шляху двох країн до європейських інтеграцій.
Була це вже третя зустріч Коштуніци й Месича. Й вона, як і дві попередні, пройшла в рамках регіонального саміту. Отож, ще немає політичних умов для візиту югославського президента до Загреба чи глави Хорватії до Белграда. Скільки б не говорилося про нормалізацію, це буде довготривалий процес.
Коштуніца й Месич цим разом відзначили, що першим кроком у розвиткові стосунків повинна стати лібералізація, а відтак скасування візового режиму між двома державами. Югославія від 1 червня до кінця вересня запровадила безвізовий режим для туристів із Хорватії. Хорватський уряд зробить те саме, ствердив президент Месич, не уточнюючи коли це буде зроблено.
Президенти двох сусідніх країн, зокрема, виступили за прискорене створення умов для повернення біженців. Найбільшою перешкодою для повернення 250-ти тисяч сербів у Хорватію є факт, що їх тим часом позбавлено майна.
Коштуніца й Месич заявили про намір поїхати разом до Сараєва, столиці Боснії й Герцеговини, із метою сприяти поліпшенню стосунків на території колишньої Югославії.
Белградська преса з приводу зустрічі двох президентів відзначає, що Європа – спільний дім та спільна доля балканських народів. Поки кордони між ними закриті, годі й мріяти про відкриття для народів колишньої Югославії кордонів європейських країн. Поки Сербія й Чорногорія неспроможні врегулювати свої стосунки в рамках Югославії, було б ілюзією очікувати їхнє приєднання до Європи. Такий висновок робить близька до уряду газета “Політика”. Незалежний “Данас” зазначає, що перші кроки на шляху відновлення стосунків між народами колишньої Югославії зробили групи пацифістів, інтелектуалів та неурядові організації, які ні під час війн не розривали стосунків й намагалися зберегти мости співробітництва.
Спільна заява Коштуніци й Месича свідчить, що політика Белграда й Загреба наразі не в руках екстремістів. Проте, ще не настав час для розбудови стабільних дружніх стосунків.
Була це вже третя зустріч Коштуніци й Месича. Й вона, як і дві попередні, пройшла в рамках регіонального саміту. Отож, ще немає політичних умов для візиту югославського президента до Загреба чи глави Хорватії до Белграда. Скільки б не говорилося про нормалізацію, це буде довготривалий процес.
Коштуніца й Месич цим разом відзначили, що першим кроком у розвиткові стосунків повинна стати лібералізація, а відтак скасування візового режиму між двома державами. Югославія від 1 червня до кінця вересня запровадила безвізовий режим для туристів із Хорватії. Хорватський уряд зробить те саме, ствердив президент Месич, не уточнюючи коли це буде зроблено.
Президенти двох сусідніх країн, зокрема, виступили за прискорене створення умов для повернення біженців. Найбільшою перешкодою для повернення 250-ти тисяч сербів у Хорватію є факт, що їх тим часом позбавлено майна.
Коштуніца й Месич заявили про намір поїхати разом до Сараєва, столиці Боснії й Герцеговини, із метою сприяти поліпшенню стосунків на території колишньої Югославії.
Белградська преса з приводу зустрічі двох президентів відзначає, що Європа – спільний дім та спільна доля балканських народів. Поки кордони між ними закриті, годі й мріяти про відкриття для народів колишньої Югославії кордонів європейських країн. Поки Сербія й Чорногорія неспроможні врегулювати свої стосунки в рамках Югославії, було б ілюзією очікувати їхнє приєднання до Європи. Такий висновок робить близька до уряду газета “Політика”. Незалежний “Данас” зазначає, що перші кроки на шляху відновлення стосунків між народами колишньої Югославії зробили групи пацифістів, інтелектуалів та неурядові організації, які ні під час війн не розривали стосунків й намагалися зберегти мости співробітництва.
Спільна заява Коштуніци й Месича свідчить, що політика Белграда й Загреба наразі не в руках екстремістів. Проте, ще не настав час для розбудови стабільних дружніх стосунків.
