Белград, 5 червня 2002 – Ідеться про викрадення й ліквідацію групи сербських мусульман. До акції, згідно з повідомленнями преси, були причетні й окремі колишні урядовці. Імені Драґічевича немає в списку осіб, яких розшукує Міжнародний трибунал у Газі. Це ймовірно тому, що злочин скоєно на території Сербії
В офіційному повідомленні зазначається, що Драґічевич, який тоді був полковником Збройних сил боснійських сербів, в лютому 1993 року брав участь у викраденні й ліквідації дев’ятнадцяти громадян Сербії. Їх викрадено в поїзді на території Сербії неподалік кордону з Боснією й Герцеговиною. Сербська поліція перед тим перевіркою документів установила національність усіх пасажирів й викрадачам не було важко завершити акцію.
Безрезультатні розслідування тривали кілька років. Екс-президент Мілошевич навіть прийняв сім’ї викрадених й пообіцяв їм, що зробить усе можливе, щоби з'ясувати, що сталося з їхніми родичами. Згодом заарештовано й без пояснення звільнено одного з учасників акції. Одного уже два роки судять у Чорногорії.
Останнім часом у сербській пресі надруковано низку матеріалів, які кидають нове світло на давню подію. Виявилося, що сербська поліція заздалегідь отримала інформацію про плани боснійських сербів, які мали намір обміняти групу викрадених за своїх земляків, котрі були в полоні боснійських мусульман. Цю інформацію отримали й окремі військовослужбовці й урядовці, оскільки офіційний Белград тоді тісно співпрацював із боснійськими сербами. Президентом Югославії тоді був письменник Добріца Чосич, якого вважають ідеологом сербського націоналістичного руху. Його співробітники стверджують, що до Чосича не дійшла інформація про плани викрадачів. Невідомо чи вона дійшла до Мілошевича, який у той час був президентом Сербії. Окремі лідери мусульман, які становлять більшість населення в краю Санджак, що на південному заході Сербії, в середу звернулися до Міжнародного трибуналу у Гаазі з вимогою розслідити причетність Мілошевича до згаданого викрадення та етнічної чистки мусульман у краю.
Представник белградської прокуратури ствердив, що ув’язненого Драґічевича не буде видано Міжнародному трибуналові у Гаазі. Його судитимуть у Сербії. На думку оглядачів, колишнього полковника ув’язнено саме на підставі документів, які оприлюднила белградська преса. Хто дев’ять років гальмував слідство, де перебувають інші викрадачі та хто із правлячих структур в Белграді був причетним до згаданої акції? Відповідей на ці запитання поки що немає.
В офіційному повідомленні зазначається, що Драґічевич, який тоді був полковником Збройних сил боснійських сербів, в лютому 1993 року брав участь у викраденні й ліквідації дев’ятнадцяти громадян Сербії. Їх викрадено в поїзді на території Сербії неподалік кордону з Боснією й Герцеговиною. Сербська поліція перед тим перевіркою документів установила національність усіх пасажирів й викрадачам не було важко завершити акцію.
Безрезультатні розслідування тривали кілька років. Екс-президент Мілошевич навіть прийняв сім’ї викрадених й пообіцяв їм, що зробить усе можливе, щоби з'ясувати, що сталося з їхніми родичами. Згодом заарештовано й без пояснення звільнено одного з учасників акції. Одного уже два роки судять у Чорногорії.
Останнім часом у сербській пресі надруковано низку матеріалів, які кидають нове світло на давню подію. Виявилося, що сербська поліція заздалегідь отримала інформацію про плани боснійських сербів, які мали намір обміняти групу викрадених за своїх земляків, котрі були в полоні боснійських мусульман. Цю інформацію отримали й окремі військовослужбовці й урядовці, оскільки офіційний Белград тоді тісно співпрацював із боснійськими сербами. Президентом Югославії тоді був письменник Добріца Чосич, якого вважають ідеологом сербського націоналістичного руху. Його співробітники стверджують, що до Чосича не дійшла інформація про плани викрадачів. Невідомо чи вона дійшла до Мілошевича, який у той час був президентом Сербії. Окремі лідери мусульман, які становлять більшість населення в краю Санджак, що на південному заході Сербії, в середу звернулися до Міжнародного трибуналу у Гаазі з вимогою розслідити причетність Мілошевича до згаданого викрадення та етнічної чистки мусульман у краю.
Представник белградської прокуратури ствердив, що ув’язненого Драґічевича не буде видано Міжнародному трибуналові у Гаазі. Його судитимуть у Сербії. На думку оглядачів, колишнього полковника ув’язнено саме на підставі документів, які оприлюднила белградська преса. Хто дев’ять років гальмував слідство, де перебувають інші викрадачі та хто із правлячих структур в Белграді був причетним до згаданої акції? Відповідей на ці запитання поки що немає.
