Н’ю Йорк, 6 червня 2002 - У Вашингтоні відбуваються слухання юридичної комісії Сенату, де йдеться про обставини й причини нездатності американських спецслужб запобігти нападові ісламських терористів на Нью-Йорк і Вашингтон попри те, що були сигнали про підготовку до терактів.
Сенатори й конгресмени запитують керівництво ФБР: чому так сталося, що за місяці до нападу ваш агент в Аризоні доповідав у Вашингтон, що араби-мусульмани з переконаннями екстремістів і ледь прихованою ненавистю до Америки навчаються в американських авіашколах і радив ретельно перевірити цих людей. З якої причини не перевірили? Чому під час арешту Закаріаса Мусауї, ваш агент у Міннесоті просив дозволу обшукати його помешкання й комп'ютер, Вашингтон такого дозволу не дав. А між тим у тому комп'ютері була інформація про зв'язки Мусауї з бін Ладеном. Але це виявили пізніше, вже після нещастя. Чому ж не дозволили? А Роберт Моллер, директор ФБР, пояснює, що якби почали перевіряти 2 тисячі арабів, ФБР могли звинуватити у так званому расовому профілюванні, тобто у підозрінні на підставі расового походження. Це можуть вважати расовою дискримінацією, а вона заборонена законом. А помешкання Мусауї не дозволили обшукати, бо ніби не було законних підстав - його заарештували не за злочин, а тому, що термін його візи давно закінчився. Яке лицемірство – пише оглядач Нью-Йорк Таймс Ніколас Кристоф. - Ми, ліберали, гостримо ножі на ФБР за недбальство, але ж хто, як не ми, постійно критикували правоохоронні служби за расове профілювання та недотримання законодавства. Кристоф, зокрема, пише: «не можна виправдувати таку боязкість керівництва ФБР, але вона віддзеркалює не лише короткозорий кар'єризм, але й атмосферу, яку створили ми самі, обстоюючи громадянські свободи...» Оглядач вважає, що прихильники громадянських свобод нещирі, коли відмовляються визнати, що там, те йдеться про безпеку суспільства в цілому, може до певної міри обмежуватись особиста свобода. «Звичайно,- пише Кристоф,- гарно виглядало б – не затримувати потенційних терористів, поки не буде доказів, що вони порушили закон – але тоді треба визнати, що ціна такого ретельного дотримання законів - більша небезпека тероризму». Мало того, ліберальний коментатор вітає кроки ФБР у напрямку розширення повноважень, щоб цій службі дозволили стежити за мечетями, бібліотеками, за Інтернетом. Він закликає скасувати табу расового профілювання. Давайте дивитися правді у вічі, каже Кристоф, молоді араби більш схильні атакувати атомні електростанції за допомогою захоплених пасажирських лайнерів, ніж старенькі бабусі, і тому їх треба перевіряти в аеропортах ретельніше. Ізраїльські авіалінії мають найефективнішу у світі систему повітряної безпеки, а заснована вона на расовому профілюванні.
Журналіст доходить висновку, що в демократичному суспільстві захисники громадянських свобод мусять переглянути баланс між свободою та безпекою.
Сенатори й конгресмени запитують керівництво ФБР: чому так сталося, що за місяці до нападу ваш агент в Аризоні доповідав у Вашингтон, що араби-мусульмани з переконаннями екстремістів і ледь прихованою ненавистю до Америки навчаються в американських авіашколах і радив ретельно перевірити цих людей. З якої причини не перевірили? Чому під час арешту Закаріаса Мусауї, ваш агент у Міннесоті просив дозволу обшукати його помешкання й комп'ютер, Вашингтон такого дозволу не дав. А між тим у тому комп'ютері була інформація про зв'язки Мусауї з бін Ладеном. Але це виявили пізніше, вже після нещастя. Чому ж не дозволили? А Роберт Моллер, директор ФБР, пояснює, що якби почали перевіряти 2 тисячі арабів, ФБР могли звинуватити у так званому расовому профілюванні, тобто у підозрінні на підставі расового походження. Це можуть вважати расовою дискримінацією, а вона заборонена законом. А помешкання Мусауї не дозволили обшукати, бо ніби не було законних підстав - його заарештували не за злочин, а тому, що термін його візи давно закінчився. Яке лицемірство – пише оглядач Нью-Йорк Таймс Ніколас Кристоф. - Ми, ліберали, гостримо ножі на ФБР за недбальство, але ж хто, як не ми, постійно критикували правоохоронні служби за расове профілювання та недотримання законодавства. Кристоф, зокрема, пише: «не можна виправдувати таку боязкість керівництва ФБР, але вона віддзеркалює не лише короткозорий кар'єризм, але й атмосферу, яку створили ми самі, обстоюючи громадянські свободи...» Оглядач вважає, що прихильники громадянських свобод нещирі, коли відмовляються визнати, що там, те йдеться про безпеку суспільства в цілому, може до певної міри обмежуватись особиста свобода. «Звичайно,- пише Кристоф,- гарно виглядало б – не затримувати потенційних терористів, поки не буде доказів, що вони порушили закон – але тоді треба визнати, що ціна такого ретельного дотримання законів - більша небезпека тероризму». Мало того, ліберальний коментатор вітає кроки ФБР у напрямку розширення повноважень, щоб цій службі дозволили стежити за мечетями, бібліотеками, за Інтернетом. Він закликає скасувати табу расового профілювання. Давайте дивитися правді у вічі, каже Кристоф, молоді араби більш схильні атакувати атомні електростанції за допомогою захоплених пасажирських лайнерів, ніж старенькі бабусі, і тому їх треба перевіряти в аеропортах ретельніше. Ізраїльські авіалінії мають найефективнішу у світі систему повітряної безпеки, а заснована вона на расовому профілюванні.
Журналіст доходить висновку, що в демократичному суспільстві захисники громадянських свобод мусять переглянути баланс між свободою та безпекою.
