Мінськ, 13 червня 2002 - Урегулювання проблеми українських боргів відкладено на кілька днів, хоча після чернігівській зустрічі президентів Олександра Лукашенка та Леоніда Кучми урядам двох країн наказали розв’язати питання до 15 червня.
Переговори глав урядів Білорусі та України тривали в Гомелі 2 із половиною години замість запланованих 45 хвилин, проте підписати угоду про врегулювання проблеми українських боргів перед Білоруссю прем’єр-міністри так і не спромоглися.
Хоча крайній строк, визначений 29 травня президентами двох країн, закінчується цієї суботи, Анатолій Кінах та його білоруський колега Геннадій Новіцький вирішили відкласти розв’язання проблеми ще на кілька днів. За словами прем’єр-міністра Білорусі, не виключається, що за день-два, можливо, теж у Гомелі, два прем’єри зустрінуться знов, аби завершити цю складну справу. Геннадій Новіцький заявив, що сторони значно просунулися до розв’язання проблеми та з користю провели зустріч.
"Ми вже майже тримаємо Жар-птицю в руках", - наголосив білоруський прем’єр, але додав, що необхідний тайм-аут для вирішення низки питань.
Його український колега Анатолій Кінах сказав, що тепер в Гомелі зроблено дуже серйозний крок із кінцевого врегулювання проблеми боргів, а перерва потрібна для вирішення технічних питань.
Проте, як зазначають оглядачі, проблема боргів завжди була суто технічною - яку суму платити. Київ погоджується на 50 мільйонів доларів, а Мінськ вимагає сплатити йому аж 113 мільйонів. Якщо цього не буде зроблено, - вже понад 4 роки загрожує білоруський президент Олександр Лукашенко, - то парламент Білорусі ніколи не ратифікує договір про державний кордон з Україною. Цю обіцянку Лукашенко тримає з травня 1998 року.
Але білоруська опозиція наголошує також, що безрезультатність гомельської зустрічі двох прем’єрів міг викликати останній петербурзький саміт Володимира Путіна, Леоніда Кучми та Герхарда Шрьодера. Ось що заявив лідер білоруської соціал-демократичної партії "Народна громада" Микола Статкевич:
«Пуцін, Кучма, Шродэр вырашалі вельмі важныя пытаньні, якія маюць гістарычную важнасьць: дзе будзе труба, ці застанецца яна ва Ўкраіне або будзе ісьці празь Беларусь. Гэта праява агульнай тэндэнцыі — нас пачалі абыходзіць. Таму што ніхто ня хоча залежаць ад непрадказальнага беларускага рэжыму, нават Расея.»
Сказав радіо Свобода Микола Статкевич, один із лідерів білоруської опозиції.
Глава уряду Білорусі на переговорах у Гомелі офіційно висунув претензії Анатолію Кінаху з приводу того, що Міністерство економіки України називає Білорусь "країною з неринковою економікою". За словами Геннадія Новіцького, це не є доречним і він цього не розуміє, оскільки країни колишнього СРСР розвиваються приблизно однаково. Саме в цьому контексті білоруський прем’єр заявив українському, що "настав час завершити й питання про борг України перед Білоруссю, а також про ратифікацію договору про державний кордон".
У відповідь на це Анатолій Кінах сказав, що необхідне уточнення режиму державного кордону між Білоруссю та Україною, зокрема - питань митного оформлення вантажів. За його словами, з причини поширення Євросоюзу тиск товарної маси на схід посилиться, тому треба синхронізувати зусилля України й Білорусі із захисту внутрішніх ринків. А про український борг перед Білоруссю прем’єр Кінах сказав "так званий" і додав, що Київ вважає, що це є заборгованість суб’єктів господарювання України, а не української держави. Проте Україна готова разом шукати вирішення цієї проблеми, щоб конвертувати заборгованість у конкретні проекти з поширення торговельно-економічної співпраці. "Ми мусимо її вирішити й вирішимо. Але це необхідно зробити так, щоб потім не було затяжок із виконанням досягнутих домовленостей" - сказав Анатолій Кінах. На думку присутніх, український прем’єр мав на увазі ратифікацію в Білорусі договору про державний кордон.
Переговори глав урядів Білорусі та України тривали в Гомелі 2 із половиною години замість запланованих 45 хвилин, проте підписати угоду про врегулювання проблеми українських боргів перед Білоруссю прем’єр-міністри так і не спромоглися.
Хоча крайній строк, визначений 29 травня президентами двох країн, закінчується цієї суботи, Анатолій Кінах та його білоруський колега Геннадій Новіцький вирішили відкласти розв’язання проблеми ще на кілька днів. За словами прем’єр-міністра Білорусі, не виключається, що за день-два, можливо, теж у Гомелі, два прем’єри зустрінуться знов, аби завершити цю складну справу. Геннадій Новіцький заявив, що сторони значно просунулися до розв’язання проблеми та з користю провели зустріч.
"Ми вже майже тримаємо Жар-птицю в руках", - наголосив білоруський прем’єр, але додав, що необхідний тайм-аут для вирішення низки питань.
Його український колега Анатолій Кінах сказав, що тепер в Гомелі зроблено дуже серйозний крок із кінцевого врегулювання проблеми боргів, а перерва потрібна для вирішення технічних питань.
Проте, як зазначають оглядачі, проблема боргів завжди була суто технічною - яку суму платити. Київ погоджується на 50 мільйонів доларів, а Мінськ вимагає сплатити йому аж 113 мільйонів. Якщо цього не буде зроблено, - вже понад 4 роки загрожує білоруський президент Олександр Лукашенко, - то парламент Білорусі ніколи не ратифікує договір про державний кордон з Україною. Цю обіцянку Лукашенко тримає з травня 1998 року.
Але білоруська опозиція наголошує також, що безрезультатність гомельської зустрічі двох прем’єрів міг викликати останній петербурзький саміт Володимира Путіна, Леоніда Кучми та Герхарда Шрьодера. Ось що заявив лідер білоруської соціал-демократичної партії "Народна громада" Микола Статкевич:
«Пуцін, Кучма, Шродэр вырашалі вельмі важныя пытаньні, якія маюць гістарычную важнасьць: дзе будзе труба, ці застанецца яна ва Ўкраіне або будзе ісьці празь Беларусь. Гэта праява агульнай тэндэнцыі — нас пачалі абыходзіць. Таму што ніхто ня хоча залежаць ад непрадказальнага беларускага рэжыму, нават Расея.»
Сказав радіо Свобода Микола Статкевич, один із лідерів білоруської опозиції.
Глава уряду Білорусі на переговорах у Гомелі офіційно висунув претензії Анатолію Кінаху з приводу того, що Міністерство економіки України називає Білорусь "країною з неринковою економікою". За словами Геннадія Новіцького, це не є доречним і він цього не розуміє, оскільки країни колишнього СРСР розвиваються приблизно однаково. Саме в цьому контексті білоруський прем’єр заявив українському, що "настав час завершити й питання про борг України перед Білоруссю, а також про ратифікацію договору про державний кордон".
У відповідь на це Анатолій Кінах сказав, що необхідне уточнення режиму державного кордону між Білоруссю та Україною, зокрема - питань митного оформлення вантажів. За його словами, з причини поширення Євросоюзу тиск товарної маси на схід посилиться, тому треба синхронізувати зусилля України й Білорусі із захисту внутрішніх ринків. А про український борг перед Білоруссю прем’єр Кінах сказав "так званий" і додав, що Київ вважає, що це є заборгованість суб’єктів господарювання України, а не української держави. Проте Україна готова разом шукати вирішення цієї проблеми, щоб конвертувати заборгованість у конкретні проекти з поширення торговельно-економічної співпраці. "Ми мусимо її вирішити й вирішимо. Але це необхідно зробити так, щоб потім не було затяжок із виконанням досягнутих домовленостей" - сказав Анатолій Кінах. На думку присутніх, український прем’єр мав на увазі ратифікацію в Білорусі договору про державний кордон.
