Запоріжжя, 20 червня 2002 - Отже, коли втрачається універсальність, діалектична логіка та багатовимірність доктрини – виникає секта. Так, майже десятиліття на теренах СНД діє міжнародна некомерційна організація “Мессіянські приходи “Єврейський голос”, яка поставила за мету тотальну євангелізацію юдеїв. Навернення на “шлях істиний” богообраного народу відбувається під час проведення так званих “фестивалів єврейської музики й танцю”. Саме такий відкрився сьогодні у Бердянську – добре знаному курорті Запорізького краю.
Фіксованість деяких мессіонерів на певній аудиторії не є “новим словом” у християнстві. Один прагнув навернути до Христа чукчів, інший – японців, а третій – винятково новозеландських людожерів. Зазвичай, у цьому мессіонери вбачають ідею християнського подвигу.
Чому ж організація “Мессіянські приходи “Єврейський голос” обирає для для своїх відверто харизматичних фестивалів саме юдейську аудиторію? Через те, що юдеї – народ Божий? – Відповідь незадовільна.
Приміром, президент єврейської “Ліги Маген”, професор Лакшин вважає, що це показник своєрідного “комплексу неповноцінності” нео-християн. Адже шлях до істинного Бога не потребує стрибків з однієї до іншої конфесії. До речі, між керівниками традиційних гілок релігії – православ'я, католицизму та юдаїзму – підписана угода про запобігання прозелітизму стосовно одне одного. Домовитися ж із нео-християнськими течіями – ортодоксам на разі не вдається. Зате сучасним мессіонерам-євангелістам, без бійки й особливої напруги, підкоряються натовпи євреїв, котрі приходять послухати народні пісні, подивитися національні танці.
Однак, керівників єврейських громад (зокрема – запорізької) обурюють не квазі-християнський зміст таких шоу, і, навіть не навернення юдеїв у християнство. А, насамперед, використання для цього юдейської символіки: починаючи від лагідного “шалом” на вході до зали, гучного “Шма, Ісраель!” на початку шоу, - і завершуючи відверто харизматичним оголошенням на кшталт “Впусти до свого серця Ієшуа, бо він твій Месія!”
Характерною рисою такого концерто-проповідницького заходу є те, що процедура навернення і так званого “хрещення” через масове каяття відбувається миттєво, неначе видалення молочного зуба. А ще через кілька хвилин і сам Ієшуа у промові проповідника перетворюється на більш звичного (для вуха) Ісуса Христа, котрий, до речі, попереджав, що “встануть лжехристи та неправдиві пророки…”
На жаль, єврейський народ, десятиліттями годований пістним радянським атеїзмом, швидко втрачає зв'язок із реальністю. І якщо повоєнна протестантська лихоманка щодо визволення євреїв з СРСР швидше нагадує хоча й збочену, проте любов до них, – то діяльність “Мессіянських приходів”, найімовірніше є полюванням на юдеїв. Хоча і більш витонченим, ніж за часів Гітлера-Сталіна. Адже цим апологетам тоталітаризму забракувало вигадливості знищувати юдейський дух у такий естетичний спосіб.
Отже, як ідеться у Біблії, - “той, хто має вуха, - нехай почує”: фестиваль “Шма, Ісраель!” – талановито обставлена мімікрія, завдяки якій нео-християнам удається заподіяти те, чого не зміг зробити, навіть, сам Апостол Павло. Як інтелігентна, обізнана людина, він намагався впливати на розум богообраного народу. А тоталітарні секти для залучення нових членів не гребують вишуканими психопактиками.
Отже, щоб відділити “зерна від плевел” – мусимо набувати серйозного релігійного досвіду.
Фіксованість деяких мессіонерів на певній аудиторії не є “новим словом” у християнстві. Один прагнув навернути до Христа чукчів, інший – японців, а третій – винятково новозеландських людожерів. Зазвичай, у цьому мессіонери вбачають ідею християнського подвигу.
Чому ж організація “Мессіянські приходи “Єврейський голос” обирає для для своїх відверто харизматичних фестивалів саме юдейську аудиторію? Через те, що юдеї – народ Божий? – Відповідь незадовільна.
Приміром, президент єврейської “Ліги Маген”, професор Лакшин вважає, що це показник своєрідного “комплексу неповноцінності” нео-християн. Адже шлях до істинного Бога не потребує стрибків з однієї до іншої конфесії. До речі, між керівниками традиційних гілок релігії – православ'я, католицизму та юдаїзму – підписана угода про запобігання прозелітизму стосовно одне одного. Домовитися ж із нео-християнськими течіями – ортодоксам на разі не вдається. Зате сучасним мессіонерам-євангелістам, без бійки й особливої напруги, підкоряються натовпи євреїв, котрі приходять послухати народні пісні, подивитися національні танці.
Однак, керівників єврейських громад (зокрема – запорізької) обурюють не квазі-християнський зміст таких шоу, і, навіть не навернення юдеїв у християнство. А, насамперед, використання для цього юдейської символіки: починаючи від лагідного “шалом” на вході до зали, гучного “Шма, Ісраель!” на початку шоу, - і завершуючи відверто харизматичним оголошенням на кшталт “Впусти до свого серця Ієшуа, бо він твій Месія!”
Характерною рисою такого концерто-проповідницького заходу є те, що процедура навернення і так званого “хрещення” через масове каяття відбувається миттєво, неначе видалення молочного зуба. А ще через кілька хвилин і сам Ієшуа у промові проповідника перетворюється на більш звичного (для вуха) Ісуса Христа, котрий, до речі, попереджав, що “встануть лжехристи та неправдиві пророки…”
На жаль, єврейський народ, десятиліттями годований пістним радянським атеїзмом, швидко втрачає зв'язок із реальністю. І якщо повоєнна протестантська лихоманка щодо визволення євреїв з СРСР швидше нагадує хоча й збочену, проте любов до них, – то діяльність “Мессіянських приходів”, найімовірніше є полюванням на юдеїв. Хоча і більш витонченим, ніж за часів Гітлера-Сталіна. Адже цим апологетам тоталітаризму забракувало вигадливості знищувати юдейський дух у такий естетичний спосіб.
Отже, як ідеться у Біблії, - “той, хто має вуха, - нехай почує”: фестиваль “Шма, Ісраель!” – талановито обставлена мімікрія, завдяки якій нео-християнам удається заподіяти те, чого не зміг зробити, навіть, сам Апостол Павло. Як інтелігентна, обізнана людина, він намагався впливати на розум богообраного народу. А тоталітарні секти для залучення нових членів не гребують вишуканими психопактиками.
Отже, щоб відділити “зерна від плевел” – мусимо набувати серйозного релігійного досвіду.
