Київ, 24 червня 2002 - Нещодавно Держдепартамент США представив на розгляд Конгресу другий щорічний звіт, присвячений торгівлі людьми. Американські урядовці віднесли Україну до групи держав, уряди яких ще не повністю виконують мінімальні стандарти щодо ліквідації торгівлі людьми, проте докладають серйозних зусиль для подолання цього явища. Впродовж кількох років Україна продукує велику кількість жінок, які продаються до Центральної й Західної Європи з метою сексуальної експлуатації. Неурядовим громадським організаціям в Україні за минулий рік удалося повернути додому близько трьохсот українських дівчат. Але це лише ліквідація наслідків цього явища. На думку української й американської сторін, Україна має розробити низку кроків, спрямованих на попередження торгівлі “живим товаром”.
У 1999 році український уряд розробив першу Національну програму боротьби з торгівлею людьми. На думку Уповноваженої ВР із прав людини, голови Координаційної ради із запобігання торгівлі людьми Ніни Карпачової, це був важливий крок, оскільки уряд продемонстрував розуміння цієї проблеми. Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив другу програму на 2002-2005 роки, яка, зокрема, передбачає подолання бідності, як однієї з основних причин масового виїзду українських жінок за кордон.
Посол США в Україні Карлос Паскуаль також позитивно оцінив діяльність українського уряду, спрямовану на ліквідацію торгівлі людьми. Крім цього він закликав об'єднати зусилля української й американської сторін для боротьби з цим транснаціональним злочином.
Карлос Паскуаль:
“Уряди мають відповісти за торгівлю людьми, оскільки вочевидь, відбувається порушення прав людини. Винуватці злочинів мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Я мав розмову з українськими колегами, і ми вирішили запровадити двохсторонню українсько-американську програму, яка, крім покарань злочинців, включає у себе превентивні заходи.”
Важливу роль у попередженні торгівлі “живим товаром” відіграють неурядові міжнародні організації. Зокрема, такі організації, як “Вінрок інтернешнл” і “Ла страда” здійснюють широкомасштабну програму, спрямовану на запобігання цього явища, а також на захист і допомогу постраждалим жінкам. Лише за минулий рік представникам Міжнародної організації з міграції вдалося повернути на батьківщину 254 жінки, постраждалих від сексуального рабства. Говорить представник Міжнародної організації з міграції Оксана Горбунова:
“У 2000 році ми відкрили реабілітаційний центр для потерпілих, які повертаються в Україну. Працюючи з ними, ми знаємо, яка ситуація існує в Ізраїлі, Македонії. Порівнюючи з цими країнами, ситуація з торгівлею людьми в Україні знаходиться під контролем”.
На сьогоднішній день у структурі Міністерства внутрішніх справ створено окремі підрозділи по боротьби з торгівлею людьми.
Говорить начальник головного управління карного розшуку Володимир Євдокимов:
“Ми готові на двохсторонньому рівні, із країнами, в яких експлуатується праця українських жінок, провести конкретні операції, спрямовані як на звільнення жертв, так і на виявлення діяльності міжнародних злочинних організацій. Найближчу таку операцію буде проведено вже у вересні цього року.”
Починаючи з 1998 року, з часу ухвалення Закону про запобігання торгівлі людьми, в Україні було порушено 174 кримінальні справи за фактом продажу українських жінок у сексуальне рабство. Говорить український Омбудсмен, голова Координаційної ради із запобігання торгівлі людьми Ніна Карпачова:
“Динаміка була стрімкою – від 4 справ у 1998 році, до 174 справ на сьогоднішній день. Тільки за минулий рік було порушено 90 кримінальних справ. Але це – боротьба з наслідками, треба боротися з причинами цього явища, попереджати його.”
Серед превентивних заходів Ніна Карпачова назвала спільний проект Офісу Уповноваженого й Міністерства праці і соціальної політики України за підтримки Міжнародної організації праці. За результатами першого етапу цього проекту Мінпраці виявило й позбавило ліцензій близько 70 фірм на території України, які займалися нелегальним працевлаштуванням українських громадян за кордоном.
У 1999 році український уряд розробив першу Національну програму боротьби з торгівлею людьми. На думку Уповноваженої ВР із прав людини, голови Координаційної ради із запобігання торгівлі людьми Ніни Карпачової, це був важливий крок, оскільки уряд продемонстрував розуміння цієї проблеми. Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив другу програму на 2002-2005 роки, яка, зокрема, передбачає подолання бідності, як однієї з основних причин масового виїзду українських жінок за кордон.
Посол США в Україні Карлос Паскуаль також позитивно оцінив діяльність українського уряду, спрямовану на ліквідацію торгівлі людьми. Крім цього він закликав об'єднати зусилля української й американської сторін для боротьби з цим транснаціональним злочином.
Карлос Паскуаль:
“Уряди мають відповісти за торгівлю людьми, оскільки вочевидь, відбувається порушення прав людини. Винуватці злочинів мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Я мав розмову з українськими колегами, і ми вирішили запровадити двохсторонню українсько-американську програму, яка, крім покарань злочинців, включає у себе превентивні заходи.”
Важливу роль у попередженні торгівлі “живим товаром” відіграють неурядові міжнародні організації. Зокрема, такі організації, як “Вінрок інтернешнл” і “Ла страда” здійснюють широкомасштабну програму, спрямовану на запобігання цього явища, а також на захист і допомогу постраждалим жінкам. Лише за минулий рік представникам Міжнародної організації з міграції вдалося повернути на батьківщину 254 жінки, постраждалих від сексуального рабства. Говорить представник Міжнародної організації з міграції Оксана Горбунова:
“У 2000 році ми відкрили реабілітаційний центр для потерпілих, які повертаються в Україну. Працюючи з ними, ми знаємо, яка ситуація існує в Ізраїлі, Македонії. Порівнюючи з цими країнами, ситуація з торгівлею людьми в Україні знаходиться під контролем”.
На сьогоднішній день у структурі Міністерства внутрішніх справ створено окремі підрозділи по боротьби з торгівлею людьми.
Говорить начальник головного управління карного розшуку Володимир Євдокимов:
“Ми готові на двохсторонньому рівні, із країнами, в яких експлуатується праця українських жінок, провести конкретні операції, спрямовані як на звільнення жертв, так і на виявлення діяльності міжнародних злочинних організацій. Найближчу таку операцію буде проведено вже у вересні цього року.”
Починаючи з 1998 року, з часу ухвалення Закону про запобігання торгівлі людьми, в Україні було порушено 174 кримінальні справи за фактом продажу українських жінок у сексуальне рабство. Говорить український Омбудсмен, голова Координаційної ради із запобігання торгівлі людьми Ніна Карпачова:
“Динаміка була стрімкою – від 4 справ у 1998 році, до 174 справ на сьогоднішній день. Тільки за минулий рік було порушено 90 кримінальних справ. Але це – боротьба з наслідками, треба боротися з причинами цього явища, попереджати його.”
Серед превентивних заходів Ніна Карпачова назвала спільний проект Офісу Уповноваженого й Міністерства праці і соціальної політики України за підтримки Міжнародної організації праці. За результатами першого етапу цього проекту Мінпраці виявило й позбавило ліцензій близько 70 фірм на території України, які займалися нелегальним працевлаштуванням українських громадян за кордоном.
