Київ, 19 липня 2002 - Гаряча пора, яка настала для абітурієнтів та їхніх батьків, з жорстокою ясністю підтверджує, що безкоштовна освіта, за яку більшість українців так судорожно тримаються, насправді вже давно не існує. Як стверджує газета “День” – нині у державних вищих учбових закладах процвітає здирництво. Справа навіть не в тому, що за право вчитися доводиться платити, - мовиться в статті. Питання в тому, як це робиться. Талановитих, але бідних мала намір фінансувати держава: законом “Про вищу освіту” закріплено жорстке співвідношення бюджетних і комерційних місць у вузах – відповідно 51% до 49% /на недержавні навчальні заклади держзамовлення не поширюється/. Справедлива, на перший погляд норма закону звела до мінімуму можливості державних вузів. Адже збільшити кількість комерційних місць, аби покращити фінансове становище вузи не можуть без збільшення бюджетних місць. А ці, в свою чергу, неможливо збільшити, оскільки на це немає коштів. У результаті державні заклади залишаються а межею бідності, а випускники шкіл – за бар'єром вищої освіти. Подробиці – читайте в статті “Скільки коштує освіта”.
Торкається освітянських проблем і газета “Київські відомості”, яка продовжує обговорення доволі гострих і суперечливих питань українсько-російської історії, а також відображення їх у сучасних шкільних підручниках. В сьогоднішньому числі часопис пропонує інтерв'ю з доктором історичних наук, професором Станіславом Кульчицьким. Серед іншого науковець наголошує на необхідності створення спеціальної комісії під егідою Національної академії наук України та Міносвіти, яка б унеможливила перекручування історії України.
“Російські інтереси: хто захищає їх в Україні? І хто захистить саму Україну?” – над цими питаннями в газеті “Україна молода” розмірковує народний депутат України, голова партії “Собор” Анатолій Матвієнко. Він переконаний, що від повного поросійщення Україну здатна порятувати лише потужна політична сила, яка зможе провести таку систему влади, коли в основу основ буде покладено національні інтереси держави. Годі ілюзій, - наголошує парламентарій, - косметичний ремонт фасаду прогнилої будівлі нічого не змінить, лише загрожуватиме поховати під своїми уламками сміливців, які цей ремонт здійснюватимуть.
Хтозна, наскільки докорінно вирішив змінити фасад будівлі Генпрокуратури її новий шеф, але розголос про останні кадрові зміни в цьому відомстві набирає гучності. Як пише газета “Правда України” новий Ген прокурор Святослав Піскун розпочав виконувати обіцянки, дані депутатам напередодні свого призначення. Насамперед він вирішив позбутися від найближчим помічників колишнього генерального, що зарекомендував себе далеко не кращим чином. Дізнатися докладніше – кого ж таки звільнено з Генпрокуратури, а також ознайомитися з коментарями можна в публікації “ГПУ зачищає ряди, аби Що стоїть за кадровою революцією Святослава Піскуна?”
І на завершення – трохи статистики. На жаль, не зовсім утішної. Як інформує газета “Вечірні вісті” –70% молодих українських сімей відзначають погіршення свого фінансового стану, 42% - мають постійну нестачу грошей для купівлі необхідного. Приблизно дві третини молодят не можуть придбати квартири навіть у кредит. Більшість молодих пар не поспішають обзаводитися дітьми, мотивуючи це відсутністю грошей. Приблизно третина молодого подружжя - поки бездітні, у 63% - одна дитина, і лише у 6% двоє дітей. А взагалі, як наголошує в газеті заступник держсекретаря Мінпраці Микола Солдатенков, за межею бідності в Україні, згідно з офіційними даними, перебуває понад 27% громадян. Про це – наголошується в статті “Бідність – супутник молоді”.
Торкається освітянських проблем і газета “Київські відомості”, яка продовжує обговорення доволі гострих і суперечливих питань українсько-російської історії, а також відображення їх у сучасних шкільних підручниках. В сьогоднішньому числі часопис пропонує інтерв'ю з доктором історичних наук, професором Станіславом Кульчицьким. Серед іншого науковець наголошує на необхідності створення спеціальної комісії під егідою Національної академії наук України та Міносвіти, яка б унеможливила перекручування історії України.
“Російські інтереси: хто захищає їх в Україні? І хто захистить саму Україну?” – над цими питаннями в газеті “Україна молода” розмірковує народний депутат України, голова партії “Собор” Анатолій Матвієнко. Він переконаний, що від повного поросійщення Україну здатна порятувати лише потужна політична сила, яка зможе провести таку систему влади, коли в основу основ буде покладено національні інтереси держави. Годі ілюзій, - наголошує парламентарій, - косметичний ремонт фасаду прогнилої будівлі нічого не змінить, лише загрожуватиме поховати під своїми уламками сміливців, які цей ремонт здійснюватимуть.
Хтозна, наскільки докорінно вирішив змінити фасад будівлі Генпрокуратури її новий шеф, але розголос про останні кадрові зміни в цьому відомстві набирає гучності. Як пише газета “Правда України” новий Ген прокурор Святослав Піскун розпочав виконувати обіцянки, дані депутатам напередодні свого призначення. Насамперед він вирішив позбутися від найближчим помічників колишнього генерального, що зарекомендував себе далеко не кращим чином. Дізнатися докладніше – кого ж таки звільнено з Генпрокуратури, а також ознайомитися з коментарями можна в публікації “ГПУ зачищає ряди, аби Що стоїть за кадровою революцією Святослава Піскуна?”
І на завершення – трохи статистики. На жаль, не зовсім утішної. Як інформує газета “Вечірні вісті” –70% молодих українських сімей відзначають погіршення свого фінансового стану, 42% - мають постійну нестачу грошей для купівлі необхідного. Приблизно дві третини молодят не можуть придбати квартири навіть у кредит. Більшість молодих пар не поспішають обзаводитися дітьми, мотивуючи це відсутністю грошей. Приблизно третина молодого подружжя - поки бездітні, у 63% - одна дитина, і лише у 6% двоє дітей. А взагалі, як наголошує в газеті заступник держсекретаря Мінпраці Микола Солдатенков, за межею бідності в Україні, згідно з офіційними даними, перебуває понад 27% громадян. Про це – наголошується в статті “Бідність – супутник молоді”.
