Белград, 19 липня 2002 – У п’ятницю в Белграді перебувала Карла дель Понте, головний прокурор Міжнародного трибуналу у Гаазі. У зв’язку з окремими вимогами Трибуналу у югославській столиці відбулася сесія Верховної ради оборони.
Пані дель Понте за щільно закритими дверима зустрілася з міністром внутрішніх справ Сербії Душаном Михайловичем, сербським прем’єр-міністром Зораном Джінджичем та союзним міністром закордонних справ Ґораном Свілановичем. Військові джерела підтвердили, що гаазька прокуратура вимагає від Белграда певні документи, що стосуються участі югославських Збройних сил у війнах у Хорватії та Боснії й Герцеговині.
Прокурори цікавляться й скаргою екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, яку він подав коли його ув’язнено у Белграді. В цьому документі він зазначив, що Сербія фінансувала сербські сили в сусідніх країнах. Дель Понте, наскільки відомо, нагадала своїм співрозмовникам, що за її даними колишній командувач боснійських сербів Ратко Младич перебуває на території Сербії. Міністр Михайлович два дні тому цинічно виявив готовність перевірити разом із пані Дель Понте кожну адресу, яку вона запропонує. Сьогодні він не був таким зухвалим.
Не чекаючи додаткових вимог Гааги, югославський уряд від повинності зберігати державні й військові таємниці звільнив колишнього президента Югославії Зорана Лілича, який уже перебуває у Гаазі, колишнього начальника політичної поліції Радомира Марковича, який там виїхав сьогодні, та колишнього поліцейського генерала Обрада Стевановича.
Щодо виборів слід сказати, що кандидатами на пост президента Сербії будуть голова союзної держави Воїслав Коштуніца, заступник союзного прем’єр-міністра Миролюб Лабус і лідер націонал-екстремістів Борислав Пелевич. Ще не відомо кого балотуватимуть два крила Соціалістичної партії та Радикальна партія Воїслава Шешеля, який запропонував, щоби опозиція висунула єдиного кандидата. Передвиборча кампанія офіційно розпочнеться 29. липня. Президент Коштуніца сьогодні заявив, що виборів не треба було призначати поки не буде ухвалено нову Конституцію Сербії. Усе-ж, він буде балотуватися і за Мілошевичевою конституцією, яка президентові республіки надає надзвичайно широкі повноваження.
Пані дель Понте за щільно закритими дверима зустрілася з міністром внутрішніх справ Сербії Душаном Михайловичем, сербським прем’єр-міністром Зораном Джінджичем та союзним міністром закордонних справ Ґораном Свілановичем. Військові джерела підтвердили, що гаазька прокуратура вимагає від Белграда певні документи, що стосуються участі югославських Збройних сил у війнах у Хорватії та Боснії й Герцеговині.
Прокурори цікавляться й скаргою екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, яку він подав коли його ув’язнено у Белграді. В цьому документі він зазначив, що Сербія фінансувала сербські сили в сусідніх країнах. Дель Понте, наскільки відомо, нагадала своїм співрозмовникам, що за її даними колишній командувач боснійських сербів Ратко Младич перебуває на території Сербії. Міністр Михайлович два дні тому цинічно виявив готовність перевірити разом із пані Дель Понте кожну адресу, яку вона запропонує. Сьогодні він не був таким зухвалим.
Не чекаючи додаткових вимог Гааги, югославський уряд від повинності зберігати державні й військові таємниці звільнив колишнього президента Югославії Зорана Лілича, який уже перебуває у Гаазі, колишнього начальника політичної поліції Радомира Марковича, який там виїхав сьогодні, та колишнього поліцейського генерала Обрада Стевановича.
Щодо виборів слід сказати, що кандидатами на пост президента Сербії будуть голова союзної держави Воїслав Коштуніца, заступник союзного прем’єр-міністра Миролюб Лабус і лідер націонал-екстремістів Борислав Пелевич. Ще не відомо кого балотуватимуть два крила Соціалістичної партії та Радикальна партія Воїслава Шешеля, який запропонував, щоби опозиція висунула єдиного кандидата. Передвиборча кампанія офіційно розпочнеться 29. липня. Президент Коштуніца сьогодні заявив, що виборів не треба було призначати поки не буде ухвалено нову Конституцію Сербії. Усе-ж, він буде балотуватися і за Мілошевичевою конституцією, яка президентові республіки надає надзвичайно широкі повноваження.
