Запоріжжя, 6 серпня 2002 – Донедавна Україна належала до шістки найбільших світових експортерів зерна. Нинішнього року Європа “звільнилась” від незручного партнера, котрий демпінгував на зерновому ринку, а отже, ставив під загрозу ймовірність прибутків від діяльності західноєвропейських сільгоспвиробників. На часі перед Україною постала проблема перенасичення внутрішнього ринку зерном нового врожаю. Попри зменшення кількості збіжжя в порівнянні з минулим роком, певні проблеми виникли й у Запорізького регіону – одного з найбільших наповнювачів державних засік.
Припинення співпраці з основними європейськими трейдерами спонукало запорізьких сільгоспвиробників учитися самостійно опановувати зернові ринки збуту. Нинішнього року в області створено спілку “Регіон-Агро”, членами якої стали 52 великі сільгосппідприємства. Однак трейдер – це не лише обсяги, а передовсім певний імідж, до якого місцевим товаровиробникам іще довго рости. На жаль, витрачати час, а відтак – втрачати гроші не дозволяють ані конкуренти з сусідніх областей, ані вже засипане у засіки збіжжя.
У вигіднішому становищі наразі перебувають регіони, наближені до великих морських портів. Приміром, на сусідній Херсонщині тонна зерна коштує понад 300 гривень. Запоріжцям пропонують продавати пшеницю в середньому за 250 гривень тонна.
Отже, обласне керівництво разом із експертами галузі пропонують господарствам регіону не поспішати з продажем. Адже до кінця літа ціни на зерно нового врожаю мають підвищитись на кілька десятків гривень. Хоча на світовому ринку навіть фуражне зерно продається на кілька порядків дорожче.
Начальник головного управління сільського господарства та продовольства Валерій Черкаска плекає надію на те, що незабаром регіонові вдасться збувати збіжжя не дешевше від ста доларів за тонну.
“Ваші б слова – та до Бога”, – посміхаються хлібороби краю. Адже сьогодні більшості господарств, як то кажуть, “не до жиру”.
Єдиним порятунком сільгоспвиробникам наразі залишається Запорізька товарна біржа “Гілея”. Її брокери пропонують керівникам господарств безпосередницький продаж зерна. Майже 10 тисяч тонн збіжжя “Гілея” вже “прилаштувала”. На стільки ж підписана угода з Держкомрезервом. 20 тисяч обіцяно Білорусі.
За попередніми підрахунками, в області залишиться майже півтора мільйона тонн зерна. А щоб наступного року господарства не переймалися проблемами збуту, їм надано неофіційну вказівку не орієнтуватися на інтенсивні сорти. На непокірливих очікують фінансові санкції. Натомість дозволено (і навіть заохочується) вирощування нетрадиційних культур: гірчиці, льону, бавовни тощо.
Отже, попит народжує пропозиції. Для Запоріжжя ще не найгіршим буде перепрофілювання зернових господарств на дослідницькі дільниці з вирощування олійних культур. А раптом ще й виграємо?..
Припинення співпраці з основними європейськими трейдерами спонукало запорізьких сільгоспвиробників учитися самостійно опановувати зернові ринки збуту. Нинішнього року в області створено спілку “Регіон-Агро”, членами якої стали 52 великі сільгосппідприємства. Однак трейдер – це не лише обсяги, а передовсім певний імідж, до якого місцевим товаровиробникам іще довго рости. На жаль, витрачати час, а відтак – втрачати гроші не дозволяють ані конкуренти з сусідніх областей, ані вже засипане у засіки збіжжя.
У вигіднішому становищі наразі перебувають регіони, наближені до великих морських портів. Приміром, на сусідній Херсонщині тонна зерна коштує понад 300 гривень. Запоріжцям пропонують продавати пшеницю в середньому за 250 гривень тонна.
Отже, обласне керівництво разом із експертами галузі пропонують господарствам регіону не поспішати з продажем. Адже до кінця літа ціни на зерно нового врожаю мають підвищитись на кілька десятків гривень. Хоча на світовому ринку навіть фуражне зерно продається на кілька порядків дорожче.
Начальник головного управління сільського господарства та продовольства Валерій Черкаска плекає надію на те, що незабаром регіонові вдасться збувати збіжжя не дешевше від ста доларів за тонну.
“Ваші б слова – та до Бога”, – посміхаються хлібороби краю. Адже сьогодні більшості господарств, як то кажуть, “не до жиру”.
Єдиним порятунком сільгоспвиробникам наразі залишається Запорізька товарна біржа “Гілея”. Її брокери пропонують керівникам господарств безпосередницький продаж зерна. Майже 10 тисяч тонн збіжжя “Гілея” вже “прилаштувала”. На стільки ж підписана угода з Держкомрезервом. 20 тисяч обіцяно Білорусі.
За попередніми підрахунками, в області залишиться майже півтора мільйона тонн зерна. А щоб наступного року господарства не переймалися проблемами збуту, їм надано неофіційну вказівку не орієнтуватися на інтенсивні сорти. На непокірливих очікують фінансові санкції. Натомість дозволено (і навіть заохочується) вирощування нетрадиційних культур: гірчиці, льону, бавовни тощо.
Отже, попит народжує пропозиції. Для Запоріжжя ще не найгіршим буде перепрофілювання зернових господарств на дослідницькі дільниці з вирощування олійних культур. А раптом ще й виграємо?..
