Белград, 7 серпня 2002 – А лідери парламентської більшості в Чорногорії заявляють про намір призначити нових керівників усіх мас-медіа. Журналісти висловлюють побоювання, що розпочинається нова хвиля душення свободи слова.
Незалежна газета “Данас” у жовтні минулого року надрукувала матеріал про зустріч письменників у Санкт Петербурзі під час якої один сербський письменник ствердив, що Добріца Чосич свого часу дав наказ обстрілювати хорватське місто Вуковар. Чосич спростував твердження й нагадав, що він став главою держави кілька місяців після вуковарської операції. Газета надрукувала його спростування. Проте, згодом письменник подав позов до суду, вимагаючи від редакції сто тисяч доларів як відшкодування за душевний біль. Після бурхливих реагувань громадськості письменник заявив, що гроші вимагає не для себе та, що всю суму перераховує для воєнних сиріт.
Вирок винесено в понеділок. Замість ста тисяч, редакція й головний редактор повинні заплатити п’ять тисяч доларів. Незалежна спілка журналістів висловила протест й занепокоєність фактом, що останнім часом щораз частіше на меті “ті мас-медіа й журналісти, які в минулому виступали проти авторитарного режиму”. Ґруїца Спасович, головний редактор “Данаса”, каже що редакція оскаржить вирок й додає, що Чосич поводиться лицемірно: колишній президент, якого сербські націоналісти називають “батьком нації”, хотів би страждання воєнних сиріт пов’язати з незалежними мас-медіа, які виступали проти війн.
Щодо Чорногорії, там парламентська більшість ухвалила закон із питань інформації, яким у передвиборній кампанії обмежуються права засобів масової інформації. Лідери більшості заявляють про намір призначити нових головних редакторів телевізійних й радіо-станцій, які фінансуються з бюджету. Положення закону піддали критиці представники ОБСЄ і Європейського союзу. Усе-ж, парламентська більшість не попускає, оскільки їй для перемоги у виборах необхідна влада над мас-медіа.
У Сербії ще півтора року тому скасовано Мілошевичев драконівський закон із питань інформації. Новий досі не ухвалено. Саме через це проти мас-медіа останнім часом порушено понад двохсот судових процесів. Жертвою є найчастіше ті, хто виступає за свободу слова. Прихильники колишнього режиму, такі як Чосич, таким чином мстяться журналістам за їхню роль у боротьбі за демократію у Сербії.
Незалежна газета “Данас” у жовтні минулого року надрукувала матеріал про зустріч письменників у Санкт Петербурзі під час якої один сербський письменник ствердив, що Добріца Чосич свого часу дав наказ обстрілювати хорватське місто Вуковар. Чосич спростував твердження й нагадав, що він став главою держави кілька місяців після вуковарської операції. Газета надрукувала його спростування. Проте, згодом письменник подав позов до суду, вимагаючи від редакції сто тисяч доларів як відшкодування за душевний біль. Після бурхливих реагувань громадськості письменник заявив, що гроші вимагає не для себе та, що всю суму перераховує для воєнних сиріт.
Вирок винесено в понеділок. Замість ста тисяч, редакція й головний редактор повинні заплатити п’ять тисяч доларів. Незалежна спілка журналістів висловила протест й занепокоєність фактом, що останнім часом щораз частіше на меті “ті мас-медіа й журналісти, які в минулому виступали проти авторитарного режиму”. Ґруїца Спасович, головний редактор “Данаса”, каже що редакція оскаржить вирок й додає, що Чосич поводиться лицемірно: колишній президент, якого сербські націоналісти називають “батьком нації”, хотів би страждання воєнних сиріт пов’язати з незалежними мас-медіа, які виступали проти війн.
Щодо Чорногорії, там парламентська більшість ухвалила закон із питань інформації, яким у передвиборній кампанії обмежуються права засобів масової інформації. Лідери більшості заявляють про намір призначити нових головних редакторів телевізійних й радіо-станцій, які фінансуються з бюджету. Положення закону піддали критиці представники ОБСЄ і Європейського союзу. Усе-ж, парламентська більшість не попускає, оскільки їй для перемоги у виборах необхідна влада над мас-медіа.
У Сербії ще півтора року тому скасовано Мілошевичев драконівський закон із питань інформації. Новий досі не ухвалено. Саме через це проти мас-медіа останнім часом порушено понад двохсот судових процесів. Жертвою є найчастіше ті, хто виступає за свободу слова. Прихильники колишнього режиму, такі як Чосич, таким чином мстяться журналістам за їхню роль у боротьбі за демократію у Сербії.
