Чи потрібен Україні газовий консорціум із Росією: коментар народного депутата Сергія Терьохіна

Київ, 9 серпня 2002 - З юридичної точки зору будь-які перемовини між Україною й іншими країнами або приватними інвесторами стосовно або приватизації, або майна, яке знаходиться, як кажуть економісти, в цілісному майновому комплексі газотранспортних мереж, є незаконним. Бо заборонено відчужувати як це майно, так і результати, доходи, які від цього майна випливають. Це закон України. Тому спершу треба, все ж таки, змінити закон, якщо хочеться це робити. Друге - економічна сторона справи. Починаючи з часів Павла Лазаренка, коли за допомогою українських чиновників Росія стала моно постачальником енергоносіїв по завищених цінах, чи були якісь ознаки того, що Росія буде відноситися до українських або європейських споживачів більш конкурентно? Ні. І тому віддавати Російській Федерації, або окремим приватним структурам РФ у власність або в користування газотранспортні мережі є, м’яко кажучи, нерозумним. якщо говорити про інтереси споживачів, то тоді давайте робити консорціум із Західною Європою, припустимо з Чехією, яка теж транспортує і споживає російську нафту, із Норвегією, Британією, які теж виробляють нафту і є конкурентами Російської Федерації. Я думаю, це загравання окремих політичних кіл з України напередодні наступних президентських виборів із паном Путіним і компанією.