Белград, 16 серпня 2002 – Албанськомовна преса в Приштині підбурює протести повідомленнями, що албанців арештують на вимогу Белграда.
Вулиці косовських міст знову киплять. Тисячі албанців цим разом висловлюють незадоволення діями миротворчих сил ООН та міжнародної поліції, яких два роки тому вітали як своїх рятівників. В містечку Дечани, що на заході провінції, у четвер у сутичках миротворців й демонстрантів поранення отримало 50 осіб, в тому числі 11 поліцейських. Заарештовано 23 пікетувальників. Поліція застосувала сльозоточивий газ щоби розігнати демонстрантів, які заблокували магістральний шлях. В містечку Подуєво, що неподалік Приштини, демонстрації тривають ще від понеділка.
Етнічні албанці вимагають звільнення групи колишніх повстанських вождів, зокрема Рустема Мустафи й Рамуша Харадіная Мустафа, під підпільним іменем капітан Ремі, очолював повстанські підрозділи на півночі провінції. Міжнародний прокурор його звинувачує в причетності до вбивства однієї албанської сім’ї. Серби таке звинувачення вважають лицемірством. Вони стверджують, що Мустафа брав участь у ліквідації щонайменше сорока сербів та, що його повинен судити Міжнародний трибунал із воєнних злочинів.
Рамуша Харадіная звинувачено в причетності до інциденту, в якому загинула одна особа. Згідно з повідомленнями белградської преси, загони очолювані Харадінаєм скоїли десятки злочинів над сербським мирним населенням. Колишній повстанець тим часом став лідером Альянсу за майбутність Косова й депутатом у косовському парламенті.
Сюзан Мануел, речник міжнародної адміністрації в провінції, заявила що у косовських в’язницях перебуває 978 осіб та, що лише міжнародні й косовські судді мають повноваження встановлювати чи вони винні чи ні. Про долю звинувачених й запідозрюваних не можна вирішувати на вулиці, попередила Мануел.
Інші представники міжнародної управи стверджують, що албанськомовна преса підбурює етнічних албанців розповсюджуванням чуток, що групу повстанців заарештовано на вимогу Белграда. У зв’язку з цим слід сказати, що сербський міністр юстиції Владан Батич надіслав Міжнародному трибуналові у Гаазі кількасот сторінок документів про злочини албанських повстанців над сербами. Белградські мас-медіа, посилаючись на джерела Гаазького трибуналу, повідомляють, що кримінальну справу проти Харадіная буде порушено на початку вересня.
Албанські політичні діячі, включаючи й президента Косова Ібрахіма Ругову, утримуються від заяв із приводу демонстрацій. Вони не відважуються виступати проти екстремістів тому, що на 26 жовтня призначено муніципальні вибори. В передвиборчій кампанії усі говорять лише про незалежність Косова й найбільш непопулярним було б нагадувати, що етнічні албанці чинили злочини так само як і серби.
Вулиці косовських міст знову киплять. Тисячі албанців цим разом висловлюють незадоволення діями миротворчих сил ООН та міжнародної поліції, яких два роки тому вітали як своїх рятівників. В містечку Дечани, що на заході провінції, у четвер у сутичках миротворців й демонстрантів поранення отримало 50 осіб, в тому числі 11 поліцейських. Заарештовано 23 пікетувальників. Поліція застосувала сльозоточивий газ щоби розігнати демонстрантів, які заблокували магістральний шлях. В містечку Подуєво, що неподалік Приштини, демонстрації тривають ще від понеділка.
Етнічні албанці вимагають звільнення групи колишніх повстанських вождів, зокрема Рустема Мустафи й Рамуша Харадіная Мустафа, під підпільним іменем капітан Ремі, очолював повстанські підрозділи на півночі провінції. Міжнародний прокурор його звинувачує в причетності до вбивства однієї албанської сім’ї. Серби таке звинувачення вважають лицемірством. Вони стверджують, що Мустафа брав участь у ліквідації щонайменше сорока сербів та, що його повинен судити Міжнародний трибунал із воєнних злочинів.
Рамуша Харадіная звинувачено в причетності до інциденту, в якому загинула одна особа. Згідно з повідомленнями белградської преси, загони очолювані Харадінаєм скоїли десятки злочинів над сербським мирним населенням. Колишній повстанець тим часом став лідером Альянсу за майбутність Косова й депутатом у косовському парламенті.
Сюзан Мануел, речник міжнародної адміністрації в провінції, заявила що у косовських в’язницях перебуває 978 осіб та, що лише міжнародні й косовські судді мають повноваження встановлювати чи вони винні чи ні. Про долю звинувачених й запідозрюваних не можна вирішувати на вулиці, попередила Мануел.
Інші представники міжнародної управи стверджують, що албанськомовна преса підбурює етнічних албанців розповсюджуванням чуток, що групу повстанців заарештовано на вимогу Белграда. У зв’язку з цим слід сказати, що сербський міністр юстиції Владан Батич надіслав Міжнародному трибуналові у Гаазі кількасот сторінок документів про злочини албанських повстанців над сербами. Белградські мас-медіа, посилаючись на джерела Гаазького трибуналу, повідомляють, що кримінальну справу проти Харадіная буде порушено на початку вересня.
Албанські політичні діячі, включаючи й президента Косова Ібрахіма Ругову, утримуються від заяв із приводу демонстрацій. Вони не відважуються виступати проти екстремістів тому, що на 26 жовтня призначено муніципальні вибори. В передвиборчій кампанії усі говорять лише про незалежність Косова й найбільш непопулярним було б нагадувати, що етнічні албанці чинили злочини так само як і серби.
