Нью-Йорк, 23 серпня 2002 - Наукове Товариство імені Шевченка у Сполучених Штатах і Канаді опублікувало заяву з приводу декрету за підписом президента Леоніда Кучми “Про відзначення 350-ої річниці Переяславської козацької ради 1654 року”. У заяві говориться, що Переяславська угода була сумною подією української історії, що вона призвела до поневолення України, і що цю подію треба не святкувати, а вивчати й аналізувати. Біль і трагедію Переяслава відобразив Тарас Шевченко у поемі “Розрита могила”. Наукове товариство імені Шевченка вирішило оголосити конкурс на створення монографії про наслідки Переяславської угоди.
Iсторик Роман Шпорлюк, директор Українського інституту Гарвардського університету в розмові з вашим репортером сказав, що на його думку, події типу Переяславської угоди треба вивчати, а не відзначати на державному рівні як якийсь ювілей. За його словами, подібне святкування – це непорозуміння якесь. В жодній країні не святкують річниць міждержавних угод. Разом з тим, професор Шпорлюк підкреслив, що Український інститут Гарварду не робив жодних заяв із приводу президентського декрету.
На думку вченого, якщо вже відзначати Переяславську угоду, то не її саму, а наслідки, такі, наприклад, події, як публікація так званого Емського указу про заборону української мови в Російській Імперії, або зруйнування Запорізької Січі, або заслання Шевченка. Якби не Переяславська угода, яка зробила Україну частиною Російської імперії, українці не воювали б проти Японії 1905-го року або проти Фінляндії 1940-го року. Чому б не відзначати й цих дат, каже вчений.
Якщо вже Києву кортить святкувати зв'язки з Росією, то гарвардський історик пропонує у 2004-му році влаштувати урочистості з приводу півстолітнього ювілею добровільного возз'єднання Криму з Україною. Того самого 1954 року, коли в СРСР відзначали 300-річчя Переяславської угоди, Кримський обласний комітет КПРС і облвиконком звернулися до Москви з проханням приєднати чи возз'єднати Крим з Україною з огляду на віковічні тісні зв'язки. Чим не привід для святкування? - запитує професор Шпорлюк.
І вже серйозно пропонує відзначити наступного року 70-річчя Великого голоду 1933-го. То був рік національної трагедії, коли сталінський уряд нищив за допомогою штучно викликаного голоду мільйони селян - найкращу, найпродуктивнішу верству українського народу. Наслідки цієї події досі даються взнаки в Україні, вважає історик.
До речі, варто зазначити, що на розгляд Палати представників американського Конгресу подано законопроект про спорудження у Вашингтоні меморіалу, який мав би увічнити пам'ять про Великий голод в Україні. Невідомо поки що, чи відзначатимуть у Києві 70-у річницю і чи буде споруджено там подібний пам'ятник.
Iсторик Роман Шпорлюк, директор Українського інституту Гарвардського університету в розмові з вашим репортером сказав, що на його думку, події типу Переяславської угоди треба вивчати, а не відзначати на державному рівні як якийсь ювілей. За його словами, подібне святкування – це непорозуміння якесь. В жодній країні не святкують річниць міждержавних угод. Разом з тим, професор Шпорлюк підкреслив, що Український інститут Гарварду не робив жодних заяв із приводу президентського декрету.
На думку вченого, якщо вже відзначати Переяславську угоду, то не її саму, а наслідки, такі, наприклад, події, як публікація так званого Емського указу про заборону української мови в Російській Імперії, або зруйнування Запорізької Січі, або заслання Шевченка. Якби не Переяславська угода, яка зробила Україну частиною Російської імперії, українці не воювали б проти Японії 1905-го року або проти Фінляндії 1940-го року. Чому б не відзначати й цих дат, каже вчений.
Якщо вже Києву кортить святкувати зв'язки з Росією, то гарвардський історик пропонує у 2004-му році влаштувати урочистості з приводу півстолітнього ювілею добровільного возз'єднання Криму з Україною. Того самого 1954 року, коли в СРСР відзначали 300-річчя Переяславської угоди, Кримський обласний комітет КПРС і облвиконком звернулися до Москви з проханням приєднати чи возз'єднати Крим з Україною з огляду на віковічні тісні зв'язки. Чим не привід для святкування? - запитує професор Шпорлюк.
І вже серйозно пропонує відзначити наступного року 70-річчя Великого голоду 1933-го. То був рік національної трагедії, коли сталінський уряд нищив за допомогою штучно викликаного голоду мільйони селян - найкращу, найпродуктивнішу верству українського народу. Наслідки цієї події досі даються взнаки в Україні, вважає історик.
До речі, варто зазначити, що на розгляд Палати представників американського Конгресу подано законопроект про спорудження у Вашингтоні меморіалу, який мав би увічнити пам'ять про Великий голод в Україні. Невідомо поки що, чи відзначатимуть у Києві 70-у річницю і чи буде споруджено там подібний пам'ятник.
