Прага, 12 вересня 2002 – Західні оглядачі продовжують коментувати підготовку до можливого воєнного удару США по Іраку і зусилля адміністрації США у цьому напрямку. Серед інших відгуків варто згадати також реакцію західної преси на відставку уряду палестинської автономії і призначення виборів нового лідера автономії.
Коментатори британської газети «Файненшл таймс» Карола Гойос і Річард Вольффе підкреслюють, що, у випадку, коли Рада безпеки ООН не відновить своєї вирішальної ролі у справі Іраку, яку вона виконувала перед і після війни у Перській затоці, то Сполучені Штати візьмуть на себе однобічне рішення у справі воєнної акції. Після десяти років зволікань, нині ООН опинилася в обличчі прикінцевого випробування: зайняти рішучу роль у справі Іраку і гарантувати безпеку світу, уникнувши воєнної акції, коли найпотужніші члени ООН готові розпочати таку акцію саме для гарантій безпеки світу.
Тим часом редактор тижневика «Амерікен проспект» Роберт Каттнер у коментарі для газети «Бостон ґлоуб» звертає увагу на інший аспект підготовки воєнної акції США в Іраку. Ще кілька днів тому, пише автор, адміністрація США відкинула можливість повернення до Іраку міжнародних інспекторів, наполягаючи на проведенні воєнного удару. Нині президент Буш, під впливом союзників і ООН, заявив про готовність дати Іракові останній шанс. У випадку невиконання Багдадом ультимативних умов відновлення міжнародної інспекції іракських військових об’єктів, конгрес США і Рада безпеки мали би дати згоду на воєнну акцію.
Європейська преса відгукується тим часом на вчорашню відставку уряду палестинської автономії й призначення на січень виборів нового лідера палестинської автономії, що може принести серйозні зрушення у відновленні близькосхідного мирного процесу. Німецька газета «Зюддойче цайтунґ» у редакційній статті називає цей крок чимось схожим на демократію в арабському світі, додавши при цьому, що врешті Арафатові не вдалися його останні політичні маневри. Нинішня урядова криза стала наслідком погіршення ситуації відразу в кількох політичних напрямках. Передусім ідеться про втрату контролю Арафатом над палестинськими екстремістами, які, всупереч домовленостей і обіцянок палестинського лідера, продовжували терористичні акти проти ізраїльського цивільного населення. Далі, невдоволення палестинського парламенту викликала триваюча скорумпованість палестинського керівництва та авторитарні методи правління Арафата. Нинішній розвиток подій, як вважає німецька газета, викресав іскру надії.
Коментатори британської газети «Файненшл таймс» Карола Гойос і Річард Вольффе підкреслюють, що, у випадку, коли Рада безпеки ООН не відновить своєї вирішальної ролі у справі Іраку, яку вона виконувала перед і після війни у Перській затоці, то Сполучені Штати візьмуть на себе однобічне рішення у справі воєнної акції. Після десяти років зволікань, нині ООН опинилася в обличчі прикінцевого випробування: зайняти рішучу роль у справі Іраку і гарантувати безпеку світу, уникнувши воєнної акції, коли найпотужніші члени ООН готові розпочати таку акцію саме для гарантій безпеки світу.
Тим часом редактор тижневика «Амерікен проспект» Роберт Каттнер у коментарі для газети «Бостон ґлоуб» звертає увагу на інший аспект підготовки воєнної акції США в Іраку. Ще кілька днів тому, пише автор, адміністрація США відкинула можливість повернення до Іраку міжнародних інспекторів, наполягаючи на проведенні воєнного удару. Нині президент Буш, під впливом союзників і ООН, заявив про готовність дати Іракові останній шанс. У випадку невиконання Багдадом ультимативних умов відновлення міжнародної інспекції іракських військових об’єктів, конгрес США і Рада безпеки мали би дати згоду на воєнну акцію.
Європейська преса відгукується тим часом на вчорашню відставку уряду палестинської автономії й призначення на січень виборів нового лідера палестинської автономії, що може принести серйозні зрушення у відновленні близькосхідного мирного процесу. Німецька газета «Зюддойче цайтунґ» у редакційній статті називає цей крок чимось схожим на демократію в арабському світі, додавши при цьому, що врешті Арафатові не вдалися його останні політичні маневри. Нинішня урядова криза стала наслідком погіршення ситуації відразу в кількох політичних напрямках. Передусім ідеться про втрату контролю Арафатом над палестинськими екстремістами, які, всупереч домовленостей і обіцянок палестинського лідера, продовжували терористичні акти проти ізраїльського цивільного населення. Далі, невдоволення палестинського парламенту викликала триваюча скорумпованість палестинського керівництва та авторитарні методи правління Арафата. Нинішній розвиток подій, як вважає німецька газета, викресав іскру надії.
