Прага, 12 вересня 2002 - Нью-Йорк залишається емігрантської столицею світу. Перелік жертв знищення Нью-Йоркських хмарочосів доводить, що це - найколоритніше за національними ознаками місто. 11 вересня минулого року на Манхетені загинули представники понад 90 націй.
Так історично склалося, що Нью-Йорк називають котлом, де варяться світові культури, містом – брамою для тих, хто емігрує до Сполучених Штатів. Опитування, яке провів кореспондент Радіо Свобода на вулицях Манхетена, свідчить, що некорінні ньюйоркці, хоча й переживають страх разом з усіма, вдячні цьому місту за притулок.
Ерол Авдовіч – боснійський мусульманин, який втік сюди від війни. Сьогодні він – кореспондент радіостанції Німецька хвиля і щасливий, що може виховувати своїх дітей саме тут.
"Усі мої думки, звісно, із тими, хто втратив своїх батьків, синів і дочок. Я відчуваю їхню біль так само глибоко, як вони відчули мою, коли я прибув сюди з Боснії і висловлював свої почуття про втрату своїх близьких".
Чешка Каміла за туристичною візою втекла до Америки 10 років тому. Вона проходила лікарську практику в одній з Нью-Йоркських лікарень, коли сталася трагедія 11 вересня. Каміла каже, що Нью-Йорк – це мініатюра нашого світу. Мешкаючи в багатонаціональному середовищі, вона відчуває себе частиною людства.
"У Нью-Йорку я відчуваю це щодня, і напевно ніколи не перестану цьому дивуватися. Ти постійно зустрічаєш людей з різних країн, спілкуєшся з ними, постійно довідаєшся щось нове від людини, з якою за нормальних обставини ніколи б не розмовляв."
Кувейтський режисер Валід аль Аваді навчався у Нью-Йорку, і вважає його рідним місто. Минулого тижня він демонстрував тут документальну стрічку з назвою "Сновидіння без сну". У розмові з нашим кореспондентом Аль Аваді сказав, що - як араб і мусульманин - у своїй стрічці він намагався пояснити, чим Нью-Йорк усіх приваблює, і як це пов’язано з емоціями навколо 11 вересня.
"Нью-Йорк – єдине місто у світі, де зустрілися разом усі релігії, етноси, раси. Тут ніхто тебе не запитає, звідки ти походиш, тому що тут для всіх і для кожного можливості однакові."
Аль Аваді, який пережив Іракську окупацію Кувейту у 1990 році розповідає, що приїхав до Нью-Йорка 10 вересня минулого року, аби зняти фільм про війну у Перській протоці, але доля розпорядилася інакше, коли наступного дня йому довелося знімати живі кадри терористичної атаки.
Так історично склалося, що Нью-Йорк називають котлом, де варяться світові культури, містом – брамою для тих, хто емігрує до Сполучених Штатів. Опитування, яке провів кореспондент Радіо Свобода на вулицях Манхетена, свідчить, що некорінні ньюйоркці, хоча й переживають страх разом з усіма, вдячні цьому місту за притулок.
Ерол Авдовіч – боснійський мусульманин, який втік сюди від війни. Сьогодні він – кореспондент радіостанції Німецька хвиля і щасливий, що може виховувати своїх дітей саме тут.
"Усі мої думки, звісно, із тими, хто втратив своїх батьків, синів і дочок. Я відчуваю їхню біль так само глибоко, як вони відчули мою, коли я прибув сюди з Боснії і висловлював свої почуття про втрату своїх близьких".
Чешка Каміла за туристичною візою втекла до Америки 10 років тому. Вона проходила лікарську практику в одній з Нью-Йоркських лікарень, коли сталася трагедія 11 вересня. Каміла каже, що Нью-Йорк – це мініатюра нашого світу. Мешкаючи в багатонаціональному середовищі, вона відчуває себе частиною людства.
"У Нью-Йорку я відчуваю це щодня, і напевно ніколи не перестану цьому дивуватися. Ти постійно зустрічаєш людей з різних країн, спілкуєшся з ними, постійно довідаєшся щось нове від людини, з якою за нормальних обставини ніколи б не розмовляв."
Кувейтський режисер Валід аль Аваді навчався у Нью-Йорку, і вважає його рідним місто. Минулого тижня він демонстрував тут документальну стрічку з назвою "Сновидіння без сну". У розмові з нашим кореспондентом Аль Аваді сказав, що - як араб і мусульманин - у своїй стрічці він намагався пояснити, чим Нью-Йорк усіх приваблює, і як це пов’язано з емоціями навколо 11 вересня.
"Нью-Йорк – єдине місто у світі, де зустрілися разом усі релігії, етноси, раси. Тут ніхто тебе не запитає, звідки ти походиш, тому що тут для всіх і для кожного можливості однакові."
Аль Аваді, який пережив Іракську окупацію Кувейту у 1990 році розповідає, що приїхав до Нью-Йорка 10 вересня минулого року, аби зняти фільм про війну у Перській протоці, але доля розпорядилася інакше, коли наступного дня йому довелося знімати живі кадри терористичної атаки.
