Прага, 17 вересня 2002 – Якщо минулого року Україна здивувала світ рекордними темпами зростання економіки, то тепер вона встановила новий рекорд – найнижчий з часу незалежності рівень інфляції. Цього року інфляція складе не більше 3%, набагато менше, ніж планував уряд на початку року. Проте західні експерти попереджають, що інфляційний спад триватиме недовго. Попереду підвищення тарифів та емісії, що часто передують новим виборам в Україні.
Українська економіка не втомлюється дивувати як самих українців, так і закордонних оглядачів. Навряд чи той, хто відраховував мільйон купонів за один закуп на ринку на початку 1990х, міг би уявити собі, що менше, ніж за десять років ціни в Україні почнуть падати, а річна інфляція не перевищить 3%.
Оглядачі з британської аналітичної компанії The Economist Intelligence Unit пояснюють падіння загальної інфляції в Україні передусім скороченням цін на продукти харчування: із початку року вартість харчів скоротилися на 6%. Аналітики з київської філії інвестиційного банку ING Barrings додають до цього пояснення ще стабільний обмінний курс, низькі ціни на імпорт та стабільні тарифи на послуги, передусім йдеться про енергетичні тарифи.
Проте, як попереджають аналітики, ціни незабаром знову почнуть зростати. Цьому має посприяти емісія (нещодавно було випущено в обіг близько 3х мільярдів гривень), послаблення гривні та очікуване підвищення тарифів на електроенергію. За словами міністра економіки Олександра Шлапака, слід очікувати, що ціни на електроенергію для населення зростуть на 17%.
Деякі аналітики вважають, що зменшення внутрішніх цін в Україні посприяло тому, що український експорт був більш конкурентноздатним за кордоном, особливо це стосується сільськогосподарських продуктів. Проте експерти побоюються, що дефляція може ускладнити зростання промислового виробництва, зробить інвестиції невигідними і зменшить доходи бюджету.
Щодо самого виробництва, то зростає воно майже удвічі повільніше, ніж минулого року, і аналітики не очікують, що в цілому Валовий Внутрішній Продукт зросте на більше, ніж 4 із половиною відсотка. Серед позитивних зрушень оглядачі зауважують, що структура української економіки поволі, але впевнено все ж таки змінюється – зменшується питома вага важкої металургії і зростає виробництво у харчовій та харчопереробній промисловості.
Українська економіка не втомлюється дивувати як самих українців, так і закордонних оглядачів. Навряд чи той, хто відраховував мільйон купонів за один закуп на ринку на початку 1990х, міг би уявити собі, що менше, ніж за десять років ціни в Україні почнуть падати, а річна інфляція не перевищить 3%.
Оглядачі з британської аналітичної компанії The Economist Intelligence Unit пояснюють падіння загальної інфляції в Україні передусім скороченням цін на продукти харчування: із початку року вартість харчів скоротилися на 6%. Аналітики з київської філії інвестиційного банку ING Barrings додають до цього пояснення ще стабільний обмінний курс, низькі ціни на імпорт та стабільні тарифи на послуги, передусім йдеться про енергетичні тарифи.
Проте, як попереджають аналітики, ціни незабаром знову почнуть зростати. Цьому має посприяти емісія (нещодавно було випущено в обіг близько 3х мільярдів гривень), послаблення гривні та очікуване підвищення тарифів на електроенергію. За словами міністра економіки Олександра Шлапака, слід очікувати, що ціни на електроенергію для населення зростуть на 17%.
Деякі аналітики вважають, що зменшення внутрішніх цін в Україні посприяло тому, що український експорт був більш конкурентноздатним за кордоном, особливо це стосується сільськогосподарських продуктів. Проте експерти побоюються, що дефляція може ускладнити зростання промислового виробництва, зробить інвестиції невигідними і зменшить доходи бюджету.
Щодо самого виробництва, то зростає воно майже удвічі повільніше, ніж минулого року, і аналітики не очікують, що в цілому Валовий Внутрішній Продукт зросте на більше, ніж 4 із половиною відсотка. Серед позитивних зрушень оглядачі зауважують, що структура української економіки поволі, але впевнено все ж таки змінюється – зменшується питома вага важкої металургії і зростає виробництво у харчовій та харчопереробній промисловості.
