Мирослава Гонгадзе
Пане Длябога, Ви були присутні на зустрічі міністра закордонних справ Зленка з українською громадою. Останнім часом український уряд зробив декілька речей, якими українська громада була не задоволена. Тобто це узгодження з Росією, також святкування ювілею пана Щербицького і так далі. Як громада прийняла зустріч і виступ пана Зленка?
Ігор Длябога
Я почну з тих перших питань щодо Переяславської угоди й відзначення роковин Щербицького. Були поставлені запитання міністрові в тих двох справах і міністр, очевидно, відповів, що це не є найголовніші теми, які стосуються сьогоднішньої України. Це є мала горстка людей, які зацікавлені в кращих відносинах між Україною й Росією, і він так і відповів на це питання. І ніхто більше не продовжував цю тему в запитаннях. Я думаю, що найголовніше, на що звернув увагу міністр Зленко і що, напевно, потішило всіх учасників найбільше, є те, що він наголосив нам. І також наголосив Генеральній асамблеї раніше того самого дня, що незалежна українська держава буде наголошувати на міжнародному форумі на найбільшій трагедії проти українського народу, а саме голодоморі 33-го року. Він вважає, що це є одна з найголовніших тем сучасної України, і Україна повинна навіть домагатися перегляду цієї справи на Гаазькому рівні.
Мирослава Гонгадзе
Скажіть будь ласка, як громада в принципі сприйняла ці слова пана Зленка? Адже він був радинським міністром, який у радянські часи виступав проти того, щоб голодомор визнавали національною трагедією України. Наскільки щирими, Ви вважаєте, були його слова сьогодні?
Я їх сприймаю настільки щирими – як будь хто, хто виїхав з України і має в собі підсовєтську більшовицьку кров. Кожен звідти виїхав такою людиною і тепер кожна людина дивиться на Україну інакше. Ïх прийняли в 91-му році, і приймаємо сьогодні й завтра.