Прага, 19 вересня 2002 — Політичні заворушення в Україні стихають, і закордонна преса припинила бурхливий потік коментарів останніх днів. Натомість футбол викликав у четвер цілу хвилю відгуків у газетах Великої Британії — а саме перемога Динамо Київ над Н’юкасл Юнайтед у середу на київському Республіканському стадіоні з рахунком 2:0.
Головний тренер Н’юкасл Юнайтед сер Бобі Робсон відкидає думки, що київське Динамо перевершило його команду за класом: «Нас не переграли… ми просто не використали шансів», – цитує його слова газета «Скотсман». «Їхня оборона, – каже далі Робсон про киян, – була для нас надто доброю. Через це ми не мали багато шансів на гол, але до першого їхнього голу ми були анітрохи не гірші від них».
Якщо шотландська газета обмежилася кількома рядками про програш англійської команди, то англійська преса значно багатослівніша — і не завжди погоджується зі щойно наведеними словами головного тренера.
Чи переграла київська команда Н’юкасл, чи не переграла, — але принаймні «передумала», за виразом щоденника «Ґардіян»: Н’юкасл отримав нагадування про силу Динамо — швидкі й акуратні паси разом із твердою обороною. Перше Н’юкасл час від часу теж мав; друге — лише зрідка.
Щоденник «Таймз» додає, що «м’язисте й дієве» Динамо, яке надзвичайним темпом і очевидним атлетизмом із відзнакою підтвердило відповідність своєї назви до дійсності, не тільки «передумало» Н’юкасл, а й «переманеврувало» англійську команду. Сер Бобі Робсон зібрав молоду, обдаровану й сповнену сил команду — але її наївність була разюча й була викрита брутально, пише «Таймз».
Щоденник «Індепендент» зауважує, що гра відбувалася цілком протилежно до того, як очікував Робсон, — і звертає увагу, що Н’юкасл, програвши 2:0 (і дехто вважає, що їм іще просто пощастило), володів м’ячем більшу частину матчу, ніж Динамо.
Щоденник «Дейлі Телеґраф» до цього зазначає, що киянам бракувало через травми дев’ятьох важливих гравців — і хто зна, що може наробити Динамо з Н’юкаслом, коли буде при повній силі — з Н’юкаслом, жахливий захист якого доповнило таке саме жахливе безсилля в нападі.
І всі як один відзначають чудовий перший гол, який забив Максим Шацьких. Такому голові варто поставити пам’ятник, уважає «Ґардіян», — і в Києві, такому радянському за архітектурою, це було б цілком можливо…
Головний тренер Н’юкасл Юнайтед сер Бобі Робсон відкидає думки, що київське Динамо перевершило його команду за класом: «Нас не переграли… ми просто не використали шансів», – цитує його слова газета «Скотсман». «Їхня оборона, – каже далі Робсон про киян, – була для нас надто доброю. Через це ми не мали багато шансів на гол, але до першого їхнього голу ми були анітрохи не гірші від них».
Якщо шотландська газета обмежилася кількома рядками про програш англійської команди, то англійська преса значно багатослівніша — і не завжди погоджується зі щойно наведеними словами головного тренера.
Чи переграла київська команда Н’юкасл, чи не переграла, — але принаймні «передумала», за виразом щоденника «Ґардіян»: Н’юкасл отримав нагадування про силу Динамо — швидкі й акуратні паси разом із твердою обороною. Перше Н’юкасл час від часу теж мав; друге — лише зрідка.
Щоденник «Таймз» додає, що «м’язисте й дієве» Динамо, яке надзвичайним темпом і очевидним атлетизмом із відзнакою підтвердило відповідність своєї назви до дійсності, не тільки «передумало» Н’юкасл, а й «переманеврувало» англійську команду. Сер Бобі Робсон зібрав молоду, обдаровану й сповнену сил команду — але її наївність була разюча й була викрита брутально, пише «Таймз».
Щоденник «Індепендент» зауважує, що гра відбувалася цілком протилежно до того, як очікував Робсон, — і звертає увагу, що Н’юкасл, програвши 2:0 (і дехто вважає, що їм іще просто пощастило), володів м’ячем більшу частину матчу, ніж Динамо.
Щоденник «Дейлі Телеґраф» до цього зазначає, що киянам бракувало через травми дев’ятьох важливих гравців — і хто зна, що може наробити Динамо з Н’юкаслом, коли буде при повній силі — з Н’юкаслом, жахливий захист якого доповнило таке саме жахливе безсилля в нападі.
І всі як один відзначають чудовий перший гол, який забив Максим Шацьких. Такому голові варто поставити пам’ятник, уважає «Ґардіян», — і в Києві, такому радянському за архітектурою, це було б цілком можливо…
