Прага, 26 вересня 2002 – У п’ятницю Німеччину буде обрано членом Ради Безпеки ООН. Попри відмову німецького керівництва підтримати воєнну акцію в Іраку ніхто, однак, не очікує, що Берлін використає своє членство у Раді Безпеки для дальшого гальмування кампанії проти режиму Саддама Хуссейна.
Навпаки, як очікують оглядачі й політичні діячі, після виборів у Німеччині, перемогу в яких знову здобув канцлер Шредер, частково завдяки своїм передвиборчим виступам проти удару по Іраку, нині Шредер радикально змінить зовнішньополітичний курс, щоб відновити добрі взаємини зі США, як, зрештою, і з деякими європейськими союзниками, підірвані передвиборчими заявами. Деякі спостерігачі не виключають, однак, що Шредер, з огляду на пацифістські настрої серед значної частини німецького населення, може залишитися на попередніх позиціях у справі Іраку, зокрема коли йдеться виключно про німецьку підтримку воєнної акції. Інші спостерігачі передбачають також, що відновлення взаємин із Вашинґтоном займе тривалий час і вимагатиме від Німеччини конкретних запевнень у дальшій лояльності щодо своїх союзників.
Німеччина стане десятим непостійним членом Ради Безпеки ООН від1січня наступного року на дворічний термін. Формування дальшого зовнішньополітичного курсу, який, без сумніву, вплине і на позиції німецької делегації в Раді Безпеки, формуватиме дотеперішній міністр закордонних справ Йошка Фішер. Завдяки широкій підтримці в виборах Партії зелених Фішер тепер став іще популярнішим, ніж досі, політичним діячем Німеччини. На нього ляже також обов’язок відновити добрі взаємини зі США, починаючи найближчими днями, тобто від його наступного візиту до Вашинґтона. Ці переговори, як уважають оглядачі, можуть стати серйозним випробуванням дальших узаємин Німеччини з адміністрацією Буша.
Хоча німецькі офіційні особи стримуються від коментарів, відомо, однак, що керівництво Шредера має намір докласти всіх можливих зусиль до відновлення діалогу з Вашинґтоном, щоб на майбутнє заручитися підтримкою США у справі постійного членства в Раді Безпеки ООН, до складу якої нині належать п’ять країн: США, Великобританія, Франція, Росія і Китай. Німеччина віддавна намагається здобути місце серед постійних членів, проте останні передвиборчі заяви Шредера, на думку оглядачів, явно підірвали ці зусилля.
Журналісти наводять, однак, слова Ґалена Карпетера з Інституту Като у Вашингтоні, який уважає, що передвиборча риторика Шредера не мала би стати на перешкоді довготривалої підтримки Німеччини з боку Вашинґтона. Німеччина і далі залишається провідним членом союзу НАТО і провідною економічною силою у світі поряд зі Сполученими Штатами, тому США й ООН очікують від Берліна дальшої, ширшої участі, зокрема, в миротворчих місіях у різних частинах світу і в боротьбі проти міжнародного тероризму.
Навпаки, як очікують оглядачі й політичні діячі, після виборів у Німеччині, перемогу в яких знову здобув канцлер Шредер, частково завдяки своїм передвиборчим виступам проти удару по Іраку, нині Шредер радикально змінить зовнішньополітичний курс, щоб відновити добрі взаємини зі США, як, зрештою, і з деякими європейськими союзниками, підірвані передвиборчими заявами. Деякі спостерігачі не виключають, однак, що Шредер, з огляду на пацифістські настрої серед значної частини німецького населення, може залишитися на попередніх позиціях у справі Іраку, зокрема коли йдеться виключно про німецьку підтримку воєнної акції. Інші спостерігачі передбачають також, що відновлення взаємин із Вашинґтоном займе тривалий час і вимагатиме від Німеччини конкретних запевнень у дальшій лояльності щодо своїх союзників.
Німеччина стане десятим непостійним членом Ради Безпеки ООН від1січня наступного року на дворічний термін. Формування дальшого зовнішньополітичного курсу, який, без сумніву, вплине і на позиції німецької делегації в Раді Безпеки, формуватиме дотеперішній міністр закордонних справ Йошка Фішер. Завдяки широкій підтримці в виборах Партії зелених Фішер тепер став іще популярнішим, ніж досі, політичним діячем Німеччини. На нього ляже також обов’язок відновити добрі взаємини зі США, починаючи найближчими днями, тобто від його наступного візиту до Вашинґтона. Ці переговори, як уважають оглядачі, можуть стати серйозним випробуванням дальших узаємин Німеччини з адміністрацією Буша.
Хоча німецькі офіційні особи стримуються від коментарів, відомо, однак, що керівництво Шредера має намір докласти всіх можливих зусиль до відновлення діалогу з Вашинґтоном, щоб на майбутнє заручитися підтримкою США у справі постійного членства в Раді Безпеки ООН, до складу якої нині належать п’ять країн: США, Великобританія, Франція, Росія і Китай. Німеччина віддавна намагається здобути місце серед постійних членів, проте останні передвиборчі заяви Шредера, на думку оглядачів, явно підірвали ці зусилля.
Журналісти наводять, однак, слова Ґалена Карпетера з Інституту Като у Вашингтоні, який уважає, що передвиборча риторика Шредера не мала би стати на перешкоді довготривалої підтримки Німеччини з боку Вашинґтона. Німеччина і далі залишається провідним членом союзу НАТО і провідною економічною силою у світі поряд зі Сполученими Штатами, тому США й ООН очікують від Берліна дальшої, ширшої участі, зокрема, в миротворчих місіях у різних частинах світу і в боротьбі проти міжнародного тероризму.
