Київ, 30 вересня 2002 – На нещодавній прес-конференції прем’єр-міністр України Анатолій Кінах повідомив, що в Україні спостерігається економічне зростання, соціально-економічна ситуація стабілізується. Але ці показники поки що не відбилися на повсякденному житті пересічних українських громадян. І масові виступи людей 16 і 23 вересня, незважаючи на антипрезидентські гасла, мають усе-таки економічну природу. Про це також свідчать результати опитування, проведеного в серпні цього року соціологами Центру “Демократичні ініціативи” в великих промислових містах країни: 45 відсотків респондентів не задоволені різким погіршенням життєвого рівня, 29 – невиплатою зарплат і пенсій, а 27 відсотків опитаних не задоволені високим рівнем безробіття в Україні. І майже половина незадоволених готова брати участь в акціях протесту, ініційованих опозицією до нинішньої влади.
Поміж респондентів Центру “Демократичні ініціативи” 42 відсотки вважають, що треба активно протестувати проти значного погіршення умов життя, що “далі так жити не можна”. Соціологи наголошують, що в Україні незадоволення більшості населення економічною, матеріальною сферою свого життя може спричинити акції протесту.
Експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко наводить інші цифри і погоджується з тим, що цьогорічні акції протесту спричинені економічними чинниками: “Існують і інші цифри: більше від половини українського населення не довіряє діючому президентові, отже, в його особі люди бачать винного в погіршенні економічного добробуту, в затяжній соціальній кризі… Якщо більше від половини населення не довіряє владі – влада має подбати, яким чином повернути довіру співгромадян…”
Подібні результати має і соціологічне опитування, проведене в різних реґіонах України експертами Центру імені Олександра Разумкова: більше від половини респондентів уважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився; а щодо перспектив на майбутнє, то близько 12 відсотків опитаних сподіваються, що економічне становище в Україні поліпшиться, 28 пророкують погіршення, а майже 45 відсотків кажуть, що економічна ситуація не зміниться.
Поміж респондентів Центру “Демократичні ініціативи” 42 відсотки вважають, що треба активно протестувати проти значного погіршення умов життя, що “далі так жити не можна”. Соціологи наголошують, що в Україні незадоволення більшості населення економічною, матеріальною сферою свого життя може спричинити акції протесту.
Експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислав Павленко наводить інші цифри і погоджується з тим, що цьогорічні акції протесту спричинені економічними чинниками: “Існують і інші цифри: більше від половини українського населення не довіряє діючому президентові, отже, в його особі люди бачать винного в погіршенні економічного добробуту, в затяжній соціальній кризі… Якщо більше від половини населення не довіряє владі – влада має подбати, яким чином повернути довіру співгромадян…”
Подібні результати має і соціологічне опитування, проведене в різних реґіонах України експертами Центру імені Олександра Разумкова: більше від половини респондентів уважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився; а щодо перспектив на майбутнє, то близько 12 відсотків опитаних сподіваються, що економічне становище в Україні поліпшиться, 28 пророкують погіршення, а майже 45 відсотків кажуть, що економічна ситуація не зміниться.
