Варшава, 1 жовтня 2002 – З 1 жовтня уряд Польщі скасував будь-які обмеження для польських громадян на проведення валютних операцій у країнах Європейського Союзу та ОБСЄ. Від сьогодні без дозволу Національного банку Польща кожен поляк теоретично може не лише відкрити рахунок у, скажімо, швейцарському банку, але й взяти позику в банку американському чи інвестувати в італійські облігації, або купити акції французьких фірм. Однак, нововведення польського уряду викликає у Польщі не лише ентузіазм, але й певні застереження та критику. Деякі політичні кола висловлюють побоювання, що з країни почне відпливати так званий короткотерміновий капітал, тобто гроші польських громадян, які почнуть наповнювати економіку інших країни, які створять для цього капіталу більш сприятливі умови. Однак, така можливість ще довго залишатиметься теоретичною, заспокоюють польські аналітики.
Згідно з соціологічними опитуваннями, тільки 25 відсотків поляків висловлюють зацікавлення новими можливостями, і лише незначна частина з них зможе скористатися згаданими полегшеннями у сфері обороту своїми заощадженнями. Причина цього надзвичайно прозаїчна: відсутність заощаджень у більшості населення. Особистими банківськими рахунками у Польщі володіє кожен третій. Більшість цих рахунків служать не для накопичення капіталу, а для перерахування нових зарплат, пенсій чи компенсацій від німецького і австрійського урядів колишнім в’язням концтаборів і примусовим робітникам третього рейха.
Найбільший польський щоденник назвав цю подію справжньою революцією не тільки для способу мислення, але й для всієї польської економіки. Отже, незважаючи на економічний ефект даного рішення польського уряду, несумнівним залишається те, що від сьогодні польські громадяни зможуть повніше відчути смак особистої свободи, зокрема, свободи розпоряджатися власним капіталом. Якщо він у них є.
Згідно з соціологічними опитуваннями, тільки 25 відсотків поляків висловлюють зацікавлення новими можливостями, і лише незначна частина з них зможе скористатися згаданими полегшеннями у сфері обороту своїми заощадженнями. Причина цього надзвичайно прозаїчна: відсутність заощаджень у більшості населення. Особистими банківськими рахунками у Польщі володіє кожен третій. Більшість цих рахунків служать не для накопичення капіталу, а для перерахування нових зарплат, пенсій чи компенсацій від німецького і австрійського урядів колишнім в’язням концтаборів і примусовим робітникам третього рейха.
Найбільший польський щоденник назвав цю подію справжньою революцією не тільки для способу мислення, але й для всієї польської економіки. Отже, незважаючи на економічний ефект даного рішення польського уряду, несумнівним залишається те, що від сьогодні польські громадяни зможуть повніше відчути смак особистої свободи, зокрема, свободи розпоряджатися власним капіталом. Якщо він у них є.
