Белград, 7 жовтня 2002 – Згідно з неофіційними даними, перемогу здобули націоналістичні партії, тобто ті сили, які на початку дев’яностих років розпочали криваву війну за розподіл республіки.
Остаточні результати буде оприлюднено після 20 жовтня, оскільки значна кількість виборців голосувала за кордоном та в тимчасових місцях перебування, куди їх закинула воєнна буря. Усе-ж, попередні дані свідчать про перемогу націоналістів на усіх рівнях. Новими членами державної Президії, тобто колективним главою держави, ймовірно стануть мусульманин Сулейман Тіхич, серб Мирко Шарович й хорват Драган Чович. Їхня партія, а саме мусульманська Партія демократичної акції, Сербська демократична партія та Хорватська демократична спілка, матимуть більшість депутатів в Парламентській асамблеї Боснії й Герцеговини. Більшість голосів на президентських виборах у Республіці Сербській дістав Драґан Чавич, а на парламентських – Сербська демократична партія, заснована Радованом Караджичем, якого Міжнародний трибунал у Гаазі звинувачує у скоєнні воєнних злочинів.
Коментуючи результати виборів, представник міжнародного співтовариства у Сараєві Педді Ешдаун коротко сказав, що він незадоволений та – що все-таки сподівається, що в країні не зростатимуть націоналістичні настрої.
Оглядачі у боснійській столиці відзначають, що націоналісти перемогли, насамперед, через бойкот виборів молодими виборцями. Іншими словами, молодь, на думку аналітиків, не довіряє нікому, а старші виборці й сільське населення традиційно голосують за національні партії. Альтернативою були проєвропейські соціал-демократи між мусульманами, незалежні соціал-демократи між сербами та Партія за Боснію й Герцеговину. Їхній час, очевидно, ще не настав.
Сербськомовна “Незалежна газета”, що друкується в Банялуці, зазначає, що Боснія й Герцеговина повернулася до 1990 року. Все-ж, автор коментаря каже, що не все таке чорне як виглядає на перший погляд: націоналістичні партії не мають абсолютної більшості ні в кантонських вічах ні в сербському й мусульмансько-хорватському парламентах ні в Парламентській асамблеї Боснії й Герцеговини. Тож, на усіх рівнях буде сформовано коаліційні уряди, складені з представників усіх трьох народів.
Вибори пройшли без інцидентів. Найбільш занепокоюючим є факт, що в них узяли участь лише 54 відсотки виборців. Майже половина населення бойкотом виявила недовір’я усім партіям, як націоналістам і сепаратистам, так і тим, хто виступає за єдину Боснію й Герцеговину. Людям набридло старе, а нового ще не бачать або бояться його.
Остаточні результати буде оприлюднено після 20 жовтня, оскільки значна кількість виборців голосувала за кордоном та в тимчасових місцях перебування, куди їх закинула воєнна буря. Усе-ж, попередні дані свідчать про перемогу націоналістів на усіх рівнях. Новими членами державної Президії, тобто колективним главою держави, ймовірно стануть мусульманин Сулейман Тіхич, серб Мирко Шарович й хорват Драган Чович. Їхня партія, а саме мусульманська Партія демократичної акції, Сербська демократична партія та Хорватська демократична спілка, матимуть більшість депутатів в Парламентській асамблеї Боснії й Герцеговини. Більшість голосів на президентських виборах у Республіці Сербській дістав Драґан Чавич, а на парламентських – Сербська демократична партія, заснована Радованом Караджичем, якого Міжнародний трибунал у Гаазі звинувачує у скоєнні воєнних злочинів.
Коментуючи результати виборів, представник міжнародного співтовариства у Сараєві Педді Ешдаун коротко сказав, що він незадоволений та – що все-таки сподівається, що в країні не зростатимуть націоналістичні настрої.
Оглядачі у боснійській столиці відзначають, що націоналісти перемогли, насамперед, через бойкот виборів молодими виборцями. Іншими словами, молодь, на думку аналітиків, не довіряє нікому, а старші виборці й сільське населення традиційно голосують за національні партії. Альтернативою були проєвропейські соціал-демократи між мусульманами, незалежні соціал-демократи між сербами та Партія за Боснію й Герцеговину. Їхній час, очевидно, ще не настав.
Сербськомовна “Незалежна газета”, що друкується в Банялуці, зазначає, що Боснія й Герцеговина повернулася до 1990 року. Все-ж, автор коментаря каже, що не все таке чорне як виглядає на перший погляд: націоналістичні партії не мають абсолютної більшості ні в кантонських вічах ні в сербському й мусульмансько-хорватському парламентах ні в Парламентській асамблеї Боснії й Герцеговини. Тож, на усіх рівнях буде сформовано коаліційні уряди, складені з представників усіх трьох народів.
Вибори пройшли без інцидентів. Найбільш занепокоюючим є факт, що в них узяли участь лише 54 відсотки виборців. Майже половина населення бойкотом виявила недовір’я усім партіям, як націоналістам і сепаратистам, так і тим, хто виступає за єдину Боснію й Герцеговину. Людям набридло старе, а нового ще не бачать або бояться його.
