Прага, 17 жовтня 2002 – Розслідування ймовірного продажу Україною «Кольчуг» до Іраку може стати початком низки викриттів нелегального продажу зброї Іраку постсоціалістичними країнами, вважають російські військові експерти. На думку деяких із них, у Вашинґтоні можуть оприлюднити дані і щодо інших країн, і особливо, щодо Росії, якщо та проголосує проти нової суворої резолюції ООН про роззброєння Іраку.
Більшість величезних військових запасів колишнього Радянського Союзу вже продали й продовжують продавати всім у кого є гроші, говорять російські військові експерти. Йдеться не лише про звичайне озброєння, але і про біологічну та ядерну зброю. З боку покупців можуть виступати як кримінальні угрупування, так і режими, що підтримують міжнародний тероризм.
«Усі колишні радянські республіки успадкували арсенали складної зброї, і її відтік є більш, ніж ймовірний, - говорить в інтерв’ю газеті Christian Science Monitor Алєксандр Пікаєв, військовий фахівець із Фундації Карнеґі в Москві. «За цих обставин, - додає московський експерт, - мене дивує, що звинувачень було ще так мало».
Інший поважний російський експерт із військових питань, Павєл Фельґенгауер, на сторінках газети Moscow Times говорить, що без нелегальної закупівлі зброї в Іраку не літав би жоден вертоліт, не їздив би жоден танк і не працював би жоден радар. За 12 років, тобто з того часу, як на Ірак було накладено санкції ООН, іракська зброя давно би вийшла з ладу, якби її не підтримувало нелегальне постачання запасних частин. За словами Павла Фельґенгауера, нелегальним озброєнням Іраку крім України займається Росія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Чехія та Польща. Посередниками інколи виступають турецькі компанії, але найчастіше, як і у випадку «Кольчуг», йорданські.
«Нелегальна та напівлегальна торгівля зброєю у Східній Європі бере старт на початку 1990 років і тоді озброювали колишню Югославію, а потім такі країни, як Ірак, Ефіопію та Конґо», - говорить впливовий російський військовий експерт. За його словами, провернути нелегальну оборудку для того, хто може викласти кругленьку суму, зовсім нескладно, і хабарі примушують неповоротку бюрократію працювати на диво ефективно. Разом із високотехнологічним обладнанням партнери з України чи Росії можуть поставити і людей, що налагодять його і навчать працювати на ньому іракських військових. Так було 1996 року, коли за даними власного розслідування російського експерта, Ірак за посередництва болгарської фірми, придбав в Україні, чи Росії 20 військових гелікоптерів типу Мі 24.
При цьому, як наголошує впливовий російський експерт, про факти нелегальної російської торгівлі зброєю з Іраком добре відомо не лише у секретаріаті ООН, але і у Вашинґтоні, але поки що їх не оприлюднюють. За версією Павла Фельґенгауера, вибірковий підхід Америки до звинувачень у торгівлі зброєю з Іраком пояснюються тим, що у Вашинґтоні не люблять українського президента Леоніда Кучму та білоруського лідера Аляксандра Лукашенку. Тому звинувачують у порушенні санкцій тільки Україну і Білорусь, але не чіпають «дружніх» лідерів Росії та Казахстану, які, за словами експерта, також займаються контрабандою зброї.
Проте, у світу ще є шанс почути і про звинувачення на адресу Росії, якщо та накладе своє вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо Іраку. Якщо ж Москва підтримає Вашинґтон, Кучма і Лукашенка будуть єдиними підозрюваними, зауважує російський експерт Павєл Фельгенґауер на сторінках газети Moscow Times.
Більшість величезних військових запасів колишнього Радянського Союзу вже продали й продовжують продавати всім у кого є гроші, говорять російські військові експерти. Йдеться не лише про звичайне озброєння, але і про біологічну та ядерну зброю. З боку покупців можуть виступати як кримінальні угрупування, так і режими, що підтримують міжнародний тероризм.
«Усі колишні радянські республіки успадкували арсенали складної зброї, і її відтік є більш, ніж ймовірний, - говорить в інтерв’ю газеті Christian Science Monitor Алєксандр Пікаєв, військовий фахівець із Фундації Карнеґі в Москві. «За цих обставин, - додає московський експерт, - мене дивує, що звинувачень було ще так мало».
Інший поважний російський експерт із військових питань, Павєл Фельґенгауер, на сторінках газети Moscow Times говорить, що без нелегальної закупівлі зброї в Іраку не літав би жоден вертоліт, не їздив би жоден танк і не працював би жоден радар. За 12 років, тобто з того часу, як на Ірак було накладено санкції ООН, іракська зброя давно би вийшла з ладу, якби її не підтримувало нелегальне постачання запасних частин. За словами Павла Фельґенгауера, нелегальним озброєнням Іраку крім України займається Росія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Чехія та Польща. Посередниками інколи виступають турецькі компанії, але найчастіше, як і у випадку «Кольчуг», йорданські.
«Нелегальна та напівлегальна торгівля зброєю у Східній Європі бере старт на початку 1990 років і тоді озброювали колишню Югославію, а потім такі країни, як Ірак, Ефіопію та Конґо», - говорить впливовий російський військовий експерт. За його словами, провернути нелегальну оборудку для того, хто може викласти кругленьку суму, зовсім нескладно, і хабарі примушують неповоротку бюрократію працювати на диво ефективно. Разом із високотехнологічним обладнанням партнери з України чи Росії можуть поставити і людей, що налагодять його і навчать працювати на ньому іракських військових. Так було 1996 року, коли за даними власного розслідування російського експерта, Ірак за посередництва болгарської фірми, придбав в Україні, чи Росії 20 військових гелікоптерів типу Мі 24.
При цьому, як наголошує впливовий російський експерт, про факти нелегальної російської торгівлі зброєю з Іраком добре відомо не лише у секретаріаті ООН, але і у Вашинґтоні, але поки що їх не оприлюднюють. За версією Павла Фельґенгауера, вибірковий підхід Америки до звинувачень у торгівлі зброєю з Іраком пояснюються тим, що у Вашинґтоні не люблять українського президента Леоніда Кучму та білоруського лідера Аляксандра Лукашенку. Тому звинувачують у порушенні санкцій тільки Україну і Білорусь, але не чіпають «дружніх» лідерів Росії та Казахстану, які, за словами експерта, також займаються контрабандою зброї.
Проте, у світу ще є шанс почути і про звинувачення на адресу Росії, якщо та накладе своє вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо Іраку. Якщо ж Москва підтримає Вашинґтон, Кучма і Лукашенка будуть єдиними підозрюваними, зауважує російський експерт Павєл Фельгенґауер на сторінках газети Moscow Times.
