Прага, 21 жовтня 2002 – Минулого тижня Північна Корея визнала, що вона продовжує розпрацьовувати ядерну програму, але готова до дальших переговорів у цій справі, якщо за відмову від ядерної програми отримає технічну й фінансову допомогу. Вашингтон відкинув трансакцію, запропонувавши згорнути програму без попередніх умов.
З огляду на розробку ядерної програми і на антизахідну орієнтацію Пхеньяна Сполучені Штати досі залічують Північну Корею (поряд з Іраком та Іраном), за окресленням президента Буша, до «вісі зла». Згідно з угодою від 94-го року, північно-корейські керівники зобов’язалися згорнути ядерну програму за американську допомогу в будівництві ядерних реакторів, які неможливо використати для виробництва ядерної зброї. Однак, Пхеньян продовжував праці над ядерною програмою, що по суті не було таємницею для Заходу й зокрема для Вашингтона. Минулого тижня північно-корейські керівники офіційно визнали факт розробки ядерної програми, що викликало, зрозуміло, негативну реакцію серед західних урядів. Західні оглядачі, яких не надто здивувало визнання Північної Кореї, майже одностайно заявили, що Пхеньян, побоюючись, що після Іраку черга може прийти до Північної Кореї, яка належить до «вісі зла», вирішив офіційно визнати відомий факт і за відмову від дальших праць над ядерною програмою виторгувати від Сполучених Штатів технічну й фінансову допомогу. Реакція Вашингтона, як і інших західних країн, була однозначна. Держсекретар США Пауел заявив, що договір із Пхеньяном від 94-го року можна вважати недійсним і що Північна Корея повинна припинити ядерну програму без жодних передумов. У неділю Пауел заявив, однак, що тепер Вашингтон мав би вирішити – чи слід надати допомогу Пхеньянові. Водночас розпочато кампанію тиску на Пхеньян із метою змусити його негайно відмовитися від розробки ядерної програми. У неділю заступник держсекретаря Джеймс Келлі зустрівся у цій справі з японськими керівниками, які теж мали б посилити тиск на Пхеньян.
Водночас у неділю розпочалися переговори між керівниками Південної й Північної Кореї, на яких Сеул повинен переконати північно-корейських керівників, що для отримання допомоги вони повинні спочатку оголосити про припинення розробки ядерної програми.
Тим часом у понеділок під час переговорів у Москві заступника держсекретаря США Болтона з російськими керівниками той серед іншого теж порушив питання північно-корейської ядерної програми. Дещо раніше міністр закордонних справ Росії Іванов заявив, що Москва виступає за непоширення зброї масового знищення, в тому числі ядерної, і висловив бажання отримати від США детальніші дані про північно-корейську ядерну програму.
Оглядачі зауважують із цього приводу, що, судячи з поведінки північно-корейських керівників та інтенсивних дипломатичних заходів, ці перші кроки мали б порівняно швидко і без особливих ускладнень допровадити до вирішення проблеми.
З огляду на розробку ядерної програми і на антизахідну орієнтацію Пхеньяна Сполучені Штати досі залічують Північну Корею (поряд з Іраком та Іраном), за окресленням президента Буша, до «вісі зла». Згідно з угодою від 94-го року, північно-корейські керівники зобов’язалися згорнути ядерну програму за американську допомогу в будівництві ядерних реакторів, які неможливо використати для виробництва ядерної зброї. Однак, Пхеньян продовжував праці над ядерною програмою, що по суті не було таємницею для Заходу й зокрема для Вашингтона. Минулого тижня північно-корейські керівники офіційно визнали факт розробки ядерної програми, що викликало, зрозуміло, негативну реакцію серед західних урядів. Західні оглядачі, яких не надто здивувало визнання Північної Кореї, майже одностайно заявили, що Пхеньян, побоюючись, що після Іраку черга може прийти до Північної Кореї, яка належить до «вісі зла», вирішив офіційно визнати відомий факт і за відмову від дальших праць над ядерною програмою виторгувати від Сполучених Штатів технічну й фінансову допомогу. Реакція Вашингтона, як і інших західних країн, була однозначна. Держсекретар США Пауел заявив, що договір із Пхеньяном від 94-го року можна вважати недійсним і що Північна Корея повинна припинити ядерну програму без жодних передумов. У неділю Пауел заявив, однак, що тепер Вашингтон мав би вирішити – чи слід надати допомогу Пхеньянові. Водночас розпочато кампанію тиску на Пхеньян із метою змусити його негайно відмовитися від розробки ядерної програми. У неділю заступник держсекретаря Джеймс Келлі зустрівся у цій справі з японськими керівниками, які теж мали б посилити тиск на Пхеньян.
Водночас у неділю розпочалися переговори між керівниками Південної й Північної Кореї, на яких Сеул повинен переконати північно-корейських керівників, що для отримання допомоги вони повинні спочатку оголосити про припинення розробки ядерної програми.
Тим часом у понеділок під час переговорів у Москві заступника держсекретаря США Болтона з російськими керівниками той серед іншого теж порушив питання північно-корейської ядерної програми. Дещо раніше міністр закордонних справ Росії Іванов заявив, що Москва виступає за непоширення зброї масового знищення, в тому числі ядерної, і висловив бажання отримати від США детальніші дані про північно-корейську ядерну програму.
Оглядачі зауважують із цього приводу, що, судячи з поведінки північно-корейських керівників та інтенсивних дипломатичних заходів, ці перші кроки мали б порівняно швидко і без особливих ускладнень допровадити до вирішення проблеми.
