Прага, 28 листопада 2002 – Президент України Леонід Кучма здобувся в четвер на тепле прийняття в Ватикані у Папи Івана Павла Другого. Офіційний Ватикан повідомив про авдієнцію одним рядком – а неофіційно агентство ДПА, посилаючись на ватиканські джерела, передає, що 82-річний Папа навіть устав, вітаючи гостя – а це йому з його здоров’ям уже нелегко.
Це тим часом усе з Ватикану. А напередодні газета Джорнале ді Брешія навела думку глави Української греко-католицької церкви кардинала Любомира Гузара: для Папи Україна важлива, бо церковний розкол у ній є для нього перешкодою на шляху до Москви. Українські Церкви, з їхнім престижем, про який інші інституції не можуть і мріяти, важливі з іншого боку й для президента Кучми, каже кардинал Гузар і наводить приклад, як йому українська влада запропонувала підписати документ проти опозиції; кардинал відмовився.
У середу італійська преса коментувала й зустріч Леоніда Кучми з керівником італійського уряду – Головою Ради міністрів Сільвіо Берлусконі – який, за словами оглядачів, запросив українського президента до Рима з метою зруйнувати Кучмину небезпечну ізоляцію. Берлусконі, оголошуючи про приїзд українського керівника, заявляв: Італія вважає, що повинна просувати діялог із важливими країнами – такими, як майже 50-мільйонна Україна – навіть «понад сумніви, що можуть існувати сьогодні стосовно того чи іншого діяча», зазначила газета Ля Репуббліка.
Але й питання про продаж озброєнь до Іраку не могло не бути заторкнено в перебігу переговорів, уважають італійські спостерігачі. «Президента України в Римі переслідують звинувачення Буша» – писав щоденник Кор’єре делля Сера під рубрикою «Дипломатичні ігри»; Іль Мессаджеро обрав для повідомлення про візит рубрику «Складні зустрічі». І практично всі італійські газети пишуть про те, що американський Білий Дім дав знати, що в Вашинґтоні «не заперечували» проти приїзду Кучми до Італії – бо очікували, що Берлусконі тиснутиме на «правильні точки» в розмові з Кучмою.
Берлусконі, очевидно, натяк зрозумів – і закликав Кучму «посилити боротьбу з тероризмом і проти країн, що підтримують і живлять його». Раніше Берлусконі запевняв, що підтримає перспективу вступу Києва в великий союз НАТО і в велику Європу. У середу ж він заявив, що для цього Україні необхідні реформи, а її керівник має засвідчити «позитивні ознаки змін як свідчення того, що Україна прагне діялогу і співпраці» з Заходом. Саме таку можливість більше зміцнити зв’язки з Європою запропоновано Україні.
Та про все це італійська преса писала на «надцятих» чи й «дцятих» сторінках. На перших з’являється цими днями інший українець – Андрій Шевченко. Як сказав він, наприклад, в інтерв’ю для Кор’єре делля Сера, саме через футбол поліпшується зараз зовнішній образ України. А сама газета коментує: своєму працедавцеві Сільвіо Берлусконі (адже той іще й президент футбольного клубу AC Milan) Шевченко зробив поштивий авторський дарунок – гол, що його він забив Реалові (Мадрид). А президентові України Леонідові Кучмі на офіційному сніданку в резиденції італійського уряду Андрій Шевченко (запрошений туди Кучмою) «позичив своє незаплямоване й знамените обличчя»…
Це тим часом усе з Ватикану. А напередодні газета Джорнале ді Брешія навела думку глави Української греко-католицької церкви кардинала Любомира Гузара: для Папи Україна важлива, бо церковний розкол у ній є для нього перешкодою на шляху до Москви. Українські Церкви, з їхнім престижем, про який інші інституції не можуть і мріяти, важливі з іншого боку й для президента Кучми, каже кардинал Гузар і наводить приклад, як йому українська влада запропонувала підписати документ проти опозиції; кардинал відмовився.
У середу італійська преса коментувала й зустріч Леоніда Кучми з керівником італійського уряду – Головою Ради міністрів Сільвіо Берлусконі – який, за словами оглядачів, запросив українського президента до Рима з метою зруйнувати Кучмину небезпечну ізоляцію. Берлусконі, оголошуючи про приїзд українського керівника, заявляв: Італія вважає, що повинна просувати діялог із важливими країнами – такими, як майже 50-мільйонна Україна – навіть «понад сумніви, що можуть існувати сьогодні стосовно того чи іншого діяча», зазначила газета Ля Репуббліка.
Але й питання про продаж озброєнь до Іраку не могло не бути заторкнено в перебігу переговорів, уважають італійські спостерігачі. «Президента України в Римі переслідують звинувачення Буша» – писав щоденник Кор’єре делля Сера під рубрикою «Дипломатичні ігри»; Іль Мессаджеро обрав для повідомлення про візит рубрику «Складні зустрічі». І практично всі італійські газети пишуть про те, що американський Білий Дім дав знати, що в Вашинґтоні «не заперечували» проти приїзду Кучми до Італії – бо очікували, що Берлусконі тиснутиме на «правильні точки» в розмові з Кучмою.
Берлусконі, очевидно, натяк зрозумів – і закликав Кучму «посилити боротьбу з тероризмом і проти країн, що підтримують і живлять його». Раніше Берлусконі запевняв, що підтримає перспективу вступу Києва в великий союз НАТО і в велику Європу. У середу ж він заявив, що для цього Україні необхідні реформи, а її керівник має засвідчити «позитивні ознаки змін як свідчення того, що Україна прагне діялогу і співпраці» з Заходом. Саме таку можливість більше зміцнити зв’язки з Європою запропоновано Україні.
Та про все це італійська преса писала на «надцятих» чи й «дцятих» сторінках. На перших з’являється цими днями інший українець – Андрій Шевченко. Як сказав він, наприклад, в інтерв’ю для Кор’єре делля Сера, саме через футбол поліпшується зараз зовнішній образ України. А сама газета коментує: своєму працедавцеві Сільвіо Берлусконі (адже той іще й президент футбольного клубу AC Milan) Шевченко зробив поштивий авторський дарунок – гол, що його він забив Реалові (Мадрид). А президентові України Леонідові Кучмі на офіційному сніданку в резиденції італійського уряду Андрій Шевченко (запрошений туди Кучмою) «позичив своє незаплямоване й знамените обличчя»…
