Прага, 16 грудня 2002 року
Десятки тисяч демонстрантів цієї осені виходили на вулиці, вимагаючи відставки та арешту Президента Леоніда Кучми. Захід ставиться до нього, як до ізгоя, а його ім’я знову і знову згадують у зв’язку з убивством опозиційного журналіста, а також незаконним продажем зброї до Іраку, - пише цими днями провідний канадський часопис «The Globe and Mail».
За словами автора статті: «У будь-якій країні одного з таких звинувачень вистачило б, аби розхитати позиції керівника. Але, не в Україні! Не президента Леоніда Кучму! Після 8 років перебування при владі і численних скандалів, Кучма й досі міцно тримає під своїм контролем політичну ситуацію.
За деякими даними опитувань громадської думки, - мовиться у статті, понад 70 відсотків населення України бажає відставки Кучми. Але, небагато тих, хто очікує, що найближчим часом він кудись дінеться.
«І справді, - робить висновок канадський часопис, режим пана Кучми практично без втрат переносив одну кризу за іншою. Із моменту його першого обрання у 1994 році, його владу постійно звинувачують у корупції і неспроможності вивести країну з глибокого економічного занепаду.
Однак громадське невдоволення ніколи не зосереджувалося повністю на президенті, бо в Кучми завжди був напоготові «козел відпущення». Кучма звільнив за час свого правління 6 прем’єр-міністрів.
Однією з причин, чому народне невдоволення паном Кучмою ніколи не переповнило чашу, полягає в тому, що засоби масової інформації перебувають на короткому ланцюгу. Більшість видань країни контролюють олігархи, інтереси яких часто співпадають з інтересами Кучми.
Автор статті також зазначає, що на попередніх президентських виборах Кучму підтримали олігархи, які контролюють більшу частину економіки країни. Не дивлячись на непрості взаємини із президентом, олігархи знали, що у політичному плані він сильніший від будь-якого свого противника. Не знайшовши альтернативної кандидатури, яка отримала б одноголосну підтримку, вони вирішили ще раз зробити ставку на Леоніда Кучму.
«63-річний колишній директор ракетобудівного заводу пережив більше великих скандалів, ніж колишні американський президент Білл Клінтон та прем’єр-міністр Канади Браєн Малруні разом узяті», - пише газета і зауважує, що хоча пів року тому багато хто припускав, що Кучма буде змушений піти у відставку, то зараз переважає думка, що він дотягне до кінця свого другого президентського терміну, тобто - до 2004 року. Звучать також побоювання, що Кучма знайде спосіб залишитися при владі попри те, що конституція України не дозволяє обиратися на третій термін.
А дехто вважає, що Леонід Кучма планує вийти з гри, завершивши своє президентство так само, як це колись зробив Борис Єльцин, що дасть йому можливість призначити свого спадкоємця і таким чином забезпечити захист від кримінального переслідування у майбутньому. В ідеальному випадку Леонід Кучма може зайняти становище, яке дозволить йому здійснювати владу із-за куліс, - зауважує провідна канадська газета «The Globe and Mail».
Десятки тисяч демонстрантів цієї осені виходили на вулиці, вимагаючи відставки та арешту Президента Леоніда Кучми. Захід ставиться до нього, як до ізгоя, а його ім’я знову і знову згадують у зв’язку з убивством опозиційного журналіста, а також незаконним продажем зброї до Іраку, - пише цими днями провідний канадський часопис «The Globe and Mail».
За словами автора статті: «У будь-якій країні одного з таких звинувачень вистачило б, аби розхитати позиції керівника. Але, не в Україні! Не президента Леоніда Кучму! Після 8 років перебування при владі і численних скандалів, Кучма й досі міцно тримає під своїм контролем політичну ситуацію.
За деякими даними опитувань громадської думки, - мовиться у статті, понад 70 відсотків населення України бажає відставки Кучми. Але, небагато тих, хто очікує, що найближчим часом він кудись дінеться.
«І справді, - робить висновок канадський часопис, режим пана Кучми практично без втрат переносив одну кризу за іншою. Із моменту його першого обрання у 1994 році, його владу постійно звинувачують у корупції і неспроможності вивести країну з глибокого економічного занепаду.
Однак громадське невдоволення ніколи не зосереджувалося повністю на президенті, бо в Кучми завжди був напоготові «козел відпущення». Кучма звільнив за час свого правління 6 прем’єр-міністрів.
Однією з причин, чому народне невдоволення паном Кучмою ніколи не переповнило чашу, полягає в тому, що засоби масової інформації перебувають на короткому ланцюгу. Більшість видань країни контролюють олігархи, інтереси яких часто співпадають з інтересами Кучми.
Автор статті також зазначає, що на попередніх президентських виборах Кучму підтримали олігархи, які контролюють більшу частину економіки країни. Не дивлячись на непрості взаємини із президентом, олігархи знали, що у політичному плані він сильніший від будь-якого свого противника. Не знайшовши альтернативної кандидатури, яка отримала б одноголосну підтримку, вони вирішили ще раз зробити ставку на Леоніда Кучму.
«63-річний колишній директор ракетобудівного заводу пережив більше великих скандалів, ніж колишні американський президент Білл Клінтон та прем’єр-міністр Канади Браєн Малруні разом узяті», - пише газета і зауважує, що хоча пів року тому багато хто припускав, що Кучма буде змушений піти у відставку, то зараз переважає думка, що він дотягне до кінця свого другого президентського терміну, тобто - до 2004 року. Звучать також побоювання, що Кучма знайде спосіб залишитися при владі попри те, що конституція України не дозволяє обиратися на третій термін.
А дехто вважає, що Леонід Кучма планує вийти з гри, завершивши своє президентство так само, як це колись зробив Борис Єльцин, що дасть йому можливість призначити свого спадкоємця і таким чином забезпечити захист від кримінального переслідування у майбутньому. В ідеальному випадку Леонід Кучма може зайняти становище, яке дозволить йому здійснювати владу із-за куліс, - зауважує провідна канадська газета «The Globe and Mail».
