Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: ГАЗОВІ ПРОБЛЕМИ


Прямий Ефір: ГАЗОВІ ПРОБЛЕМИ

Київ-Прага, 15 грудня, 2002

Висиль Зілгалов

Добрий вечір. В ефірі “Вечірня Свобода”. Наша тема – газові проблеми. Підстави для цього є – вимальовуються риси нового газотранспортного консорціуму і розгорілися нові газові скандали.

Наші гості - народний депутат президент “Укргазбанку” Василь Горбаль, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Олександр Гудима і директор енергетичних програм незалежного дослідницького центру імені Разумкова Володимир Саприкін.

Добрий вечір, шановні гості. Хочу попросили вас у судженнях бути ближчими до слухачів, лаконічними і зрозумілими, щоб це дало людям можливість зрозуміти, що вони будуть мати чи втратять внаслідок газових ігор, які назрівають.

А назріває наступне: в січні 2003 року українські газопроводи і 13 підземних сховищ газу, об’ємом понад 30 мільярдів кубометрів, стануть на 30 років власністю нового газового консорціуму. У нього поки що входять російський “Газпром” і український “Нафтогаз України”. Яким буде, і чи буде цей консорціум?

Наприклад, сьогодні ніхто не знає, яка ціна цих 35 тисяч км газотранспортної системи України. З українського боку кажуть, ціна становить 20-25 мільярдів доларів, росіяни згодні з оцінками у 5-6 мільярдів доларів. Київ хотів би мати контрольний пакет акцій цього консорціуму десь на рівні 51%, німці, які, можливо, також будуть брати у ньому участь, кажуть, що їх влаштовувало б 33%. У росіян апетити не менші.

І ніхто не знає, де ж візьмуться необхідні для модернізації газотранспортної системи України мільярди доларів. Ні російський “Газпром”, ні “Нафтогаз” таких грошей не мають.

Ідуть також розмови навколо нового балтійсько- польського варіанту газопроводу, який, нібито, удвічі дешевший, і може бути без України.

У зв’язку з цим всім, виникає питання: чи варта ця гра з консорціумом якихось реальних сподівань, якщо це все “кіт у мішку”? І чого тут більше – хитромудрої політики чи економічних розрахунків?

Василь Горбаль

На цей час я не чув позиції нового уряду щодо участі України в цьому консорціумі. Але зазначу, до реєстрації консорціуму необхідно провести міжнародний аудит і оцінити весь газотранспортний комплекс, з яким ми плануємо входити в цей консорціум. Тільки після цього необхідно розглядати це питання далі.

Василь Зілгалов

А як Ваш банк оцінює, скільки коштує цей комплекс?

Василь Горбаль

Є різні методи оцінювання. Можна оцінювати, виходячи з витрат, які необхідні, аби побудувати нову газотранспортну систему. Є метод оцінки за балансом і вартістю – скільки це коштує. Тобто методи оцінки різні, і цифри можуть коливатися, в залежності від того, які спеціалісти будуть до цього залучені.

Василь Зілгалов

Пане Гудима, яка Ваша думка з цього приводу?

Олександр Гудима

Не будемо говорити ані в юридичній, ані в економічній площині щодо цього консорціуму, бо тут немає ані юридичного змісту, ані економічного. Україна сьогодні в глибокій політичній кризі, і я абсолютно не очікую нічого нового від прем’єра ( який змінив аналогічного) стосовно ситуації довкола консорціуму.

Першою поїздкою нового прем’єра - не самостійною, а з президентом Кучмою - була поїздка до Москви. Там були підтверджені всі попередні обіцянки України щодо фактичної передачі під повний контроль Росії української газотранспортної системи. І наївні ті українці, які думають, що новий прем’єр буде мати свою власну думку. Його і обрали на цю посаду, аби він її не мав, щоб він продовжував все те, що було започатковано у нас в державі.

А це – рятуватися любою ціною при владі, задобрюючи Росію за нібито якусь міфічну допомогу у розв’язанні кризи в Україні. Я не очікую від нового прем’єра, ані від уряду жодних серйозних кроків. Я був членом міжвідомчої робочої групи по розробці умов цього консорціуму. Вона мала працювати 4 місяці, і вона майже не працювала і не видала жодного вердикту: ані економічного, ані юридичного, ані політичного.

Сьогодні я вже є членом нової аналітично-консультативної робочої групи, яку очолюють віце-прем’єри Гайдук і Христенко. Інформую Вас, що пройшло 2 місяці від її створення, і жодного засідання цієї групи не було. Думаю, вона також не буде працювати. Результат відомий: ніяких міжнародних аудитів не буде, ніякої експертизи не буде. Якщо ми, політики, і український народ дозволимо здійснити цей найбільший злочин в історії України – віддати просто так Росії найбільш стратегічний об’єкт в Україні, який коштує, з моєї оцінки, не менше 20 мільярдів доларів...

Василь Зілгалов

Дякую. Наш також цікавить думка щодо даного консорціуму нашого експерта пана Саприкіна.

Володимир Саприкін

Дякую. Я не належу до жодної політичної партії і мені мабуть, буде легше оцінювати умови і наслідки побудови цього консорціуму. З економічної точки зору, він не несе жодних переваг Україні. Завдання, які були поставлені перед робочими групами, - це насамперед, просто закриття бюджетної дірки у понад 2 мільярди гривень. Але якщо прибутки від консорціуму будуть розподілятися між Україною і Росією на паритетній основі, бюджет України втратить значні надходження. Тобто цю проблему неможливо вирішити.

Питання зайшло у глухий кут. Проте будь-яка справа має позитивні наслідки. Після підписання пакету документів щодо консорціуму значно покращилися відносини між Україною і Росією. Це головне досягнення, і мабуть, останнє.

Василь Зілгалов

Чи не виглядає дивним, що текст міжкорпоративної угоди між “Газпромом” і “Нафтогазом” приховується?

Володимир Саприкін

Ні, вже все опубліковано.

Василь Зілгалов

І виглядає так, що про 51% акцій для України вже не йдеться, а йдеться про паритетні засади. Так що, українське керівництво просто дарує Росії свою енергетичну незалежність? А що слідує за цим? Пане Горбаль?

Василь Горбаль

Сказати, що була якась альтернатива з туркменським газом, а тим більше, з іранським, не можна. Досить часто ми спекулюємо на іранському варіанті – на будівництві газотраспортної системи Туркменістан-Іран і транспортування газу з Туркменістану в Україну.

Звичайно, хотілося б мати альтернативи у цьому питанні зі Сходу, але треба розуміти, що все рівно цей газ проходить через територію Росію. І мають бути підписані відповідні угоди з певною компанією на території Росії, яка б погодилася цей газ транспортувати.

Василь Зілгалов

У Росії Путін “прибрав до рук” “Газпром”, вигнав звідти людей з великими апетитами, і зробив “Газпром” інструментом, в якійсь мірі, національної політики. Україна допомагає Росії душити “Ітеру” – чи не єдине на сьогодні вікно незалежної альтернативної енергетичної політики.

Як же це виглядає? Україна сама відмовляється від незалежності в енергетичній сфері?

Олександр Гудима

Саме це. Ви дуже добре сказали про енергетичну безпеку, і ми повинні слухачам пояснити – що означає енергетична безпека держави, яка має визначений зовнішньополітичний курс. За останні роки ми тільки і говоримо про європейський курс України. Отже ми рухаємося до Євросоюзу.

Василь Зілгалов Нібито.

Олександр Гудима

Нібито. А якщо Україна хоче стати членом ЄС, вона повинна мати відповідний рівень енергетичної безпеки, який визначений Енергетичною Хартією. Вимоги відомі - держава, яка претендує на членство в ЄС, мусить мати три незалежних джерела постачання головних енергоносіїв ( нафти чи газу) і не залежати більше, ніж на третину від поставок цих енергоносіїв з одного джерела. Що ми маємо в Україні? Маємо власний видобуток газу, який складає близько 20%, решту ми отримуємо з Росії. І не важливо, чий цей газ. Ми його отримуємо через російську територію. Які завдання стали би перед Україною на шляху до Європейського Союзу?

Утримати третій шлях або зменшувати залежність від Росії, яка на сьогодні становить 80%. Зрозуміло, що з такою ситуацією нас до ЄС не візьмуть.

Але якщо Україна обрала шлях, який вона декларує, і хоче віддати газотранспортну систему в повне управління Росією (ми говоримо про паритетність, але розуміємо, що це буде повне управління Росії) – тоді ми навіть теоретично не будемо мати змоги сподіватися, що в нас може бути здійснена диверсифікація поставок газу взагалі.

Тобто ми на зажди ховаємо надії в тих простих українців, які сьогодні замерзають в більшості міст. І можемо тільки уявити, що ще може чекати на Україну, якщо Росії буде потрібно ще щось від України в політичному аспекті.

Слухач

Скажіть будь ласка, яка частка російського капіталу в нафтогазовому бізнесі України сьогодні? І чи взагалі можна розділити російський капітал від українського в цій сфері?

Василь Горбаль

У цьому контексті можна скоріше вести мову про нафтопереробні заводи – саме тут значна частка російського капіталу. І вважаю, на цьому етапі, це більш-менш добре, оскільки, окрім Росії ніхто би не купив наші нафтопереробні заводи. Але вже прийшов час, коли треба обмежувати фінансове втручання в ПЕК України будь-якої країни.

Кілька зауважень щодо Ірану. Я був цього року в Ірані, там є певні пропозиції щодо України. На жаль, вони фактично не підтримуються.

Сьогодні є питання надлишку газу в Туреччині.

Ця країна, підписавши майже 10 контрактів на жорстких умовах, має надлишок газу і вирішує питання, як його позбутися і щось заробити. Теоретично розглядається питання постачання газу в інші країни – насамперед, до Греції, і, в тому числі, до України. Існує проект постачання іранського газу через Туреччину в Україну. Теоретично шанси щодо диверсифікації в Україні є.

Щодо Європейського Союзу і країн-кандидатів вступу до ЄС. Тут є перебільшенням казати, що країни-кандидати виконали всі вимоги ЄС в енергетичні сфері. Щодо умов диверсифікації – вони їх виконали на 50%.

Зробивши певні кроки в цій сфері, Україна могла би навіть ці країни випередити – з урахуванням газопроводу Одеса-Броди.

Василь Зілгалов

Пане Саприкін, я читаю сьогоднішній реліз “Газу України”, дочірньої кампанії “Нафтогазу”. Тут є таке речення. “Завдяки жорсткій позиції торгового дому “Газ України” щодо дотримання договірних зобов’язань, більшість підприємств теплокомуненерго систематично підвищують рівень платежів за спожитий природній газ”. Це підтверджує те, що говорять експерти, - що ціни на газ поволі повзуть вгору для споживачів.

І на майбутнє вимальовуються два монополісти – російський “Газпром”, який, мабуть, найближчим часом підвищить на 40% ціни на газ в Росії, і його підлеглий “Нафтогаз України”, який також буде ці ціни підвищувати.

Чи розуміють це люди в Україні? Пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Я не маю такої інформації щодо підвищення цін на газ в Україні. Коли буде закінчено формування консорціуму, теоретично він не буде продавати населенню газ, який значно нижче і який практично дорівнює собівартості видобутку. Тут є певні проблеми. На сьогодні, до створення консорціуму, такого питання не виникає.

Зараз є питання, по-перше, платоспроможності. Держава є головним неплатником, вона не сплачує пільги, інші видатки, якими має підтримувати населення України.

Василь Зілгалов

Пане Горбаль, що Ви скажете щодо цін на газ?

Василь Горбаль

Нещодавно в парламенті обговорювалося питання про знаття ПДВ на імпортований газ. Депутати в цьому напрямку йшли якраз шляхом майбутнього здешевлення імпортованого газу, у даному випадку, російського.

Отже, Україна робить кроки, щоб все-таки імпортований газ був дешевий для споживачів. Також йшла мова про зняття ПДВ на газ власного видобутку для споживачів -“комунальників”.

Василь Зілгалов

Пане Горбаль, я прочитав це речення з релізу. Але може, ми його неправильно розуміємо – “більшість підприємств теплокомуненерго систематично підвищують рівень платежів за спожитий природній газ”.

Василь Горбаль

Мені здається, це після черги відключень. Підвищена дисципліна платежів. Тобто це – наслідок.

Володимир Саприкін

Так, це традиційні важелі, які використовуються для підвищення платежів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG