Одеса, 24 грудня 2002 - Заступник Голови Народного Руху України, народний депутат України Юрій Ключковський перебуваючи у Миколаєві погодився дати інтерв’ю нашому кореспондентові Ігорю Столярову. Він згадував про В’ячеслава Чорновола – засновника партії Народний Рух України.
Ігор Столяров: Відзначаємо 65 років від дня народження В’ячеслава Чорновола. З одного боку це радісна подія, а з іншого – сумна – бо цього політика вже немає серед нас.
Чим Вам запам’ятався В’ячеслав Чорновіл?
Юрій Ключковський: В’ячеслав Чорновіл належав до рідкісної категорії людей, яким сам Бог дав долю бути лідером в будь якій ситуації. Він був таким лідером у середовищі 60-ків, був лідером у таборах, де йому довелося довго страждати за переконання і любов до України. Не даремно його називали зеківським генералом. Його шанували всюди.
Мабуть трагедія України в тому, що коли вона мала можливість скористатись таким лідером, якій міг очолити Україну і повести її шляхом Чехії, Польщі, балтійських країн. Україна тоді не зуміла оцінити В’ячеслава Чорновола.
Звичайно, все велике пізнається віддалі.
Скажімо, для нас, кому пощастило працювати поруч з В’ячеславом Максимовичем, часто Він був просто старшою людиною, яку глибоко поважали і слухали. Але, Він був і живим – з ним можна було не погодитися, дискутувати.
Мене завжди вражало, що дуже часто виходило так, коли я навіть з ним не погоджувався через певним час розумів його правоту. Йому було властива надзвичайно тонка інтуїція. Він приймав рішення блискавично і саме тому ми часом могли цих рішень не сприйняти. Нам здавалося, що аналіз підказує інше. Але, виявлялося, що його інтуїція була глибшою і бачила далі ніж наш аналіз.
Третя його риса, яка так само унікальна. Здавалося б, людина яка пройшла через такі перипетії повинна була б бути похмурою. Він же був оптимістом, життєрадісним. Навіть тоді коли було дуже важко Він вмів зняти з себе цей тягар ситуації і вірить в те, що все буде краще і ми переможемо.
Може навіть ця його віра в краще дала йому можливість вистояти у таборах і в умовах незалежної України, такої далекої від ідеалу, все таки добиватися чогось кращого і не втрачати віри.
В’ячеслав Чорновіл є єдиним з тих хто бував у таборах і став політиком першої лінії, найвищого рівня.
В цьому, я боюся, і причина його загибелі, бо чесний, непідкупний лідер не був вигідний тій владі, яка вже тоді формувалася.
Сьогодні можна гадати кому саме в тій владі Він найбільше став поперед дороги. Можна будувати різні схеми , але ми не сумніваємося, що В’ячеслава Чорновола саме вбили.
Ми маємо багато непрямих доказів. Є багато свідчень і доказів, які зібрала рухівська комісія з розслідування обставин загибелі, і які ми запропонували парламентській комісії, слідству. Однак, нажаль, ці моменти відкидалися. Панувала єдина версія – дорожньо-транспортна пригода. Очевидно так було комусь вигідно.
Ігор Столяров: Політиків в Україні сучасній часто нині вбивають. Зокрема, нічого не відомо про долю голови виконкому Одеської обласної організації ПРП Андрія Татарчука. Ми досі нічого не знаємо про долю голови секретаріату НРУ Михайла Бойчишина. Це якась тенденція...
Юрій Ключковський: Несподівано загинув, знайшли утопленим на березі озера, колишнього керівника управи Волинської обласної організації НРУ Олександра Юрченка. Молоду людину назвали самогубцею...
Таких випадків дуже багато.
Але, викликає подив інше.
Викликає подив, що в українському політику мі нажаль це не викликає обурення, вибуху.
Так, сколихнула загибель Георгія Гонгадзе. Але, ми дотепер не можемо зрозуміти, чому не викликає вибуху загибель В’ячеслава Чорновола? Чому ще дотепер не зрозумілою що з Чорноволом зробили теж що зробили з Малевим?
Нас дивує мовчання українського політику му, але ми віримо, що справа закрита не на завжди і що правда стане відомою. Можливо пізно, але обов’язково стане відомою і ми будемо знати, хто замовив це надзвичайно підле вбивство, хто позбавив Україну одного з тих хто вів її до кращого життя?
Ігор Столяров: Багатьох людей нині цікавить доля Народного Руху України. Ходять чутки про ймовірну відставку Геннадія Удовенка і про перспективи єднання між УНР та НРУ.
Юрій Ключковський: Єднанню національно-демократичних сил, консолідації всіх тих хто хоче зміни на краще – альтернативи немає. Одною зі складових цієї консолідації має бути консолідація Руху.
Однак, в процесі переговорів між НРУ та УНР постійно виникає кардинальне питання: Відновлення єдності Руху це самоціль чи це засіб для чогось?
Вимога консолідації це вимога посилення право - центриської складової політичного спектру, який сьогодні, нажаль, перебуває далеко не в найкращому стані.
Ми хочемо щоби після завершення процесу відновлення єдності Народний Рух України повернув собі місце лідера політичного життя в Україні.
Я думаю, що це цілком реально, але лише тоді, коли об’єднання Руху буде проходити під цю мету, а не для поділу посад чи задоволення амбіцій.
Ігор Столяров: Відзначаємо 65 років від дня народження В’ячеслава Чорновола. З одного боку це радісна подія, а з іншого – сумна – бо цього політика вже немає серед нас.
Чим Вам запам’ятався В’ячеслав Чорновіл?
Юрій Ключковський: В’ячеслав Чорновіл належав до рідкісної категорії людей, яким сам Бог дав долю бути лідером в будь якій ситуації. Він був таким лідером у середовищі 60-ків, був лідером у таборах, де йому довелося довго страждати за переконання і любов до України. Не даремно його називали зеківським генералом. Його шанували всюди.
Мабуть трагедія України в тому, що коли вона мала можливість скористатись таким лідером, якій міг очолити Україну і повести її шляхом Чехії, Польщі, балтійських країн. Україна тоді не зуміла оцінити В’ячеслава Чорновола.
Звичайно, все велике пізнається віддалі.
Скажімо, для нас, кому пощастило працювати поруч з В’ячеславом Максимовичем, часто Він був просто старшою людиною, яку глибоко поважали і слухали. Але, Він був і живим – з ним можна було не погодитися, дискутувати.
Мене завжди вражало, що дуже часто виходило так, коли я навіть з ним не погоджувався через певним час розумів його правоту. Йому було властива надзвичайно тонка інтуїція. Він приймав рішення блискавично і саме тому ми часом могли цих рішень не сприйняти. Нам здавалося, що аналіз підказує інше. Але, виявлялося, що його інтуїція була глибшою і бачила далі ніж наш аналіз.
Третя його риса, яка так само унікальна. Здавалося б, людина яка пройшла через такі перипетії повинна була б бути похмурою. Він же був оптимістом, життєрадісним. Навіть тоді коли було дуже важко Він вмів зняти з себе цей тягар ситуації і вірить в те, що все буде краще і ми переможемо.
Може навіть ця його віра в краще дала йому можливість вистояти у таборах і в умовах незалежної України, такої далекої від ідеалу, все таки добиватися чогось кращого і не втрачати віри.
В’ячеслав Чорновіл є єдиним з тих хто бував у таборах і став політиком першої лінії, найвищого рівня.
В цьому, я боюся, і причина його загибелі, бо чесний, непідкупний лідер не був вигідний тій владі, яка вже тоді формувалася.
Сьогодні можна гадати кому саме в тій владі Він найбільше став поперед дороги. Можна будувати різні схеми , але ми не сумніваємося, що В’ячеслава Чорновола саме вбили.
Ми маємо багато непрямих доказів. Є багато свідчень і доказів, які зібрала рухівська комісія з розслідування обставин загибелі, і які ми запропонували парламентській комісії, слідству. Однак, нажаль, ці моменти відкидалися. Панувала єдина версія – дорожньо-транспортна пригода. Очевидно так було комусь вигідно.
Ігор Столяров: Політиків в Україні сучасній часто нині вбивають. Зокрема, нічого не відомо про долю голови виконкому Одеської обласної організації ПРП Андрія Татарчука. Ми досі нічого не знаємо про долю голови секретаріату НРУ Михайла Бойчишина. Це якась тенденція...
Юрій Ключковський: Несподівано загинув, знайшли утопленим на березі озера, колишнього керівника управи Волинської обласної організації НРУ Олександра Юрченка. Молоду людину назвали самогубцею...
Таких випадків дуже багато.
Але, викликає подив інше.
Викликає подив, що в українському політику мі нажаль це не викликає обурення, вибуху.
Так, сколихнула загибель Георгія Гонгадзе. Але, ми дотепер не можемо зрозуміти, чому не викликає вибуху загибель В’ячеслава Чорновола? Чому ще дотепер не зрозумілою що з Чорноволом зробили теж що зробили з Малевим?
Нас дивує мовчання українського політику му, але ми віримо, що справа закрита не на завжди і що правда стане відомою. Можливо пізно, але обов’язково стане відомою і ми будемо знати, хто замовив це надзвичайно підле вбивство, хто позбавив Україну одного з тих хто вів її до кращого життя?
Ігор Столяров: Багатьох людей нині цікавить доля Народного Руху України. Ходять чутки про ймовірну відставку Геннадія Удовенка і про перспективи єднання між УНР та НРУ.
Юрій Ключковський: Єднанню національно-демократичних сил, консолідації всіх тих хто хоче зміни на краще – альтернативи немає. Одною зі складових цієї консолідації має бути консолідація Руху.
Однак, в процесі переговорів між НРУ та УНР постійно виникає кардинальне питання: Відновлення єдності Руху це самоціль чи це засіб для чогось?
Вимога консолідації це вимога посилення право - центриської складової політичного спектру, який сьогодні, нажаль, перебуває далеко не в найкращому стані.
Ми хочемо щоби після завершення процесу відновлення єдності Народний Рух України повернув собі місце лідера політичного життя в Україні.
Я думаю, що це цілком реально, але лише тоді, коли об’єднання Руху буде проходити під цю мету, а не для поділу посад чи задоволення амбіцій.
