Прага, 30 грудня 2002 – За кілька днів до нового року у рамках політичних і правових реформ Іран скасував традиційну ісламську кару смерті через укаменування. Міжнародні правозахисні організації вважають це проривом у ділянці прав людини в мусульманському світі. Перед мікрофоном Василь Дарчук.
Це рішення іранського парламенту поки що не стало законом, проте верховний суддя розпорядився, щоб іранські суди перестали видавати вироки публічного укаменування за участю глядачів цих варварських екзекуцій. Ідеться переважно про вироки за подружню невірність, яка, згідно із законами шаріату, вважається одним з найтяжчих гріхів і карається смертю. Журналісти підкреслюють у зв’язку з цим, що протягом останніх двох десятиліть населення Ірану помолоділо, молодь становить понад половину цього населення. Останніми часами щораз більше молодих людей ставали жертвами згаданого традиційного закону за подружню невірність, позашлюбні статеві зв’язки, а в деяких районах країни – і за публічні поцілунки.
Тривалий час, як підкреслюють оглядачі, реформісти, які нині переважають в іранському парламенті, і президент Могаммад Хатамі домагалися принаймні мораторію на згаданий закон про вкаменування. Цьому рішенню сприяв також колосальний тиск з боку міжнародних правозахисних організацій і західних політичних лідерів. Навіть нещодавно, а точніше раніше цього місяця під час переговорів з іранськими офіційними особами керівники Європейського союзу чітко поставили передумовою поліпшення економічних і політичних взаємин права людини в Ірані, а також політичні і правові реформи, хоча один із членів парламенту Кадівар заперечив, що рішення ухвалено під тиском ЄС. За його словами, вкаменування не є вердиктом корану, а шиїтський різновид ісламу змінюється і бере до уваги добро віруючих. На щастя, додав він, більшість релігійних науковців (в Ірані) зійшлися саме на цьому позитивному погляді. Як твердять іранські офіційні особи, останніми роками судді надзвичайно рідко оголошували смертні вироки через укаменування. Протягом 2001-го року відомо про два підтверджені випадки, а протягом 2002-го - про один непідтверджений, про який стало відомо тому, що жінці, засудженій до вкаменування, вдалося видряпатися із ями, де її традиційно закопали перед екзекуцією. Жінок закопують по плечі, а чоловіків по пояс і далі закидують камінням. Журналісти повідомляють, однак, посилаючись на свідчення очевидців, що на місцях, в іранських провінціях вкаменування залишається карою поширеною. Відтепер, як повідомив журналістам представник іранського керівництва, за подружню невірність і подібні злочини передбачено ув’язнення або штраф.
Це рішення іранського парламенту поки що не стало законом, проте верховний суддя розпорядився, щоб іранські суди перестали видавати вироки публічного укаменування за участю глядачів цих варварських екзекуцій. Ідеться переважно про вироки за подружню невірність, яка, згідно із законами шаріату, вважається одним з найтяжчих гріхів і карається смертю. Журналісти підкреслюють у зв’язку з цим, що протягом останніх двох десятиліть населення Ірану помолоділо, молодь становить понад половину цього населення. Останніми часами щораз більше молодих людей ставали жертвами згаданого традиційного закону за подружню невірність, позашлюбні статеві зв’язки, а в деяких районах країни – і за публічні поцілунки.
Тривалий час, як підкреслюють оглядачі, реформісти, які нині переважають в іранському парламенті, і президент Могаммад Хатамі домагалися принаймні мораторію на згаданий закон про вкаменування. Цьому рішенню сприяв також колосальний тиск з боку міжнародних правозахисних організацій і західних політичних лідерів. Навіть нещодавно, а точніше раніше цього місяця під час переговорів з іранськими офіційними особами керівники Європейського союзу чітко поставили передумовою поліпшення економічних і політичних взаємин права людини в Ірані, а також політичні і правові реформи, хоча один із членів парламенту Кадівар заперечив, що рішення ухвалено під тиском ЄС. За його словами, вкаменування не є вердиктом корану, а шиїтський різновид ісламу змінюється і бере до уваги добро віруючих. На щастя, додав він, більшість релігійних науковців (в Ірані) зійшлися саме на цьому позитивному погляді. Як твердять іранські офіційні особи, останніми роками судді надзвичайно рідко оголошували смертні вироки через укаменування. Протягом 2001-го року відомо про два підтверджені випадки, а протягом 2002-го - про один непідтверджений, про який стало відомо тому, що жінці, засудженій до вкаменування, вдалося видряпатися із ями, де її традиційно закопали перед екзекуцією. Жінок закопують по плечі, а чоловіків по пояс і далі закидують камінням. Журналісти повідомляють, однак, посилаючись на свідчення очевидців, що на місцях, в іранських провінціях вкаменування залишається карою поширеною. Відтепер, як повідомив журналістам представник іранського керівництва, за подружню невірність і подібні злочини передбачено ув’язнення або штраф.
