Прага, 3 січня 2003 – Кожному, хто хоч раз чув, читав, чи, борони Боже, на власному досвіді зіткнувся із пенітенціарною системою України, або Радянського Союзу, з якого вона виросла, було б, мабуть неможливо уявити, що в’язницями взагалі можна пишатись. Але у Фінляндії, малій Скандинавській державі опитування свідчать про те, що в’язниці є головним предметом національної гордості. Чому це так?
В’язницями у Фінляндії пишаються не лише вільні люди, але і самі ув’язнені. «Якщо мені вже довелося сидіти у тюрмі, то я щасливий, що це сталося саме у Фінляндії, бо я довіряю фінській системі», – говорить в інтерв’ю кореспондентові американської газети Herald Tribune фінський в’язень. З розрахунку на душу населення кількість правоохоронців у Фінляндії найменша в Європі. А самі правоохоронці користуються репутацією непідкупних професіоналів, бо вирішують 90% серйозних злочинів. Дивуються цьому не лише американці, з їхнім високим відсотком ув’язнених та збереженою смертною карою.
Фінляндія – держава загального добробуту із майже безкласовим суспільством. Вона збудована на вірі у милосердну державу та нескорумповані громадянські інституції. Ця система базується ще і на відсутності економічної та соціальної нерівності, що спричиняє злочинність в інших країнах, а правоохоронна система спирається на підтримку позбавленого цинізму суспільства.
«Я знаю, наша система виглядає, як курйоз», – говорить Маркку Салмінен, колишній слідчий з відділу вбивств, який зараз очолює службу виконання покарань. «Але якщо ви відвідаєте наші в’язниці, а потім вийдете на вулицю, ви побачите, що наша м’яка форма покарання працює дуже успішно. Я не звинувачую інші країни у тому, що вони мають жорсткіші системи, бо вони мають іншу історію та політику, але для нас наша модель спрацьовує», – пояснює колишній фінський поліцейський.
Щодо історичних традицій, то тут він дипломатично перебільшує, бо ще тридцять років тому фінська пенітенціарна система нагадувала російську, з якої вона походила, і яка досі є однією із найжорсткіших у Європі. Але наукові дослідження довели необхідність переглянути систему покарань. На думку вчених, вона не відповідала ліберальним ідеям Скандинавського реґіону та його соціальній організації. Фінська кримінальна політика спирається на думку експертів, і як говорить Тапіо Лаппі-Сеппала, директор Національного Дослідницького Інституту Правової Політики, вона має виховувати мораль та змінювати цінності, а не бути відплатою за скоєний злочин.
Зміни були успішними. Після реформи за два останні десятиліття злочинність скоротилася до низького скандинавського рівня, понад 40 тисяч фінів уникли ув’язнення, і на цьому було заощаджено 20 мільйонів доларів. Систему виконання вироків було демілітаризовано, всі службовці – цивільні, охоронці спілкуються із в’язнями по імені, а тюрми не мають залізних брам та звичних ґрат. Їх замінили відеокамери, які не обмежують свободу в’язнів у самих тюрмах, бо фіни вірять, що найбільше покарання полягає у позбавленні волі, а не у тому, щоб зробити ув’язнення якомога нестерпнішим та принизливим.
В’язницями у Фінляндії пишаються не лише вільні люди, але і самі ув’язнені. «Якщо мені вже довелося сидіти у тюрмі, то я щасливий, що це сталося саме у Фінляндії, бо я довіряю фінській системі», – говорить в інтерв’ю кореспондентові американської газети Herald Tribune фінський в’язень. З розрахунку на душу населення кількість правоохоронців у Фінляндії найменша в Європі. А самі правоохоронці користуються репутацією непідкупних професіоналів, бо вирішують 90% серйозних злочинів. Дивуються цьому не лише американці, з їхнім високим відсотком ув’язнених та збереженою смертною карою.
Фінляндія – держава загального добробуту із майже безкласовим суспільством. Вона збудована на вірі у милосердну державу та нескорумповані громадянські інституції. Ця система базується ще і на відсутності економічної та соціальної нерівності, що спричиняє злочинність в інших країнах, а правоохоронна система спирається на підтримку позбавленого цинізму суспільства.
«Я знаю, наша система виглядає, як курйоз», – говорить Маркку Салмінен, колишній слідчий з відділу вбивств, який зараз очолює службу виконання покарань. «Але якщо ви відвідаєте наші в’язниці, а потім вийдете на вулицю, ви побачите, що наша м’яка форма покарання працює дуже успішно. Я не звинувачую інші країни у тому, що вони мають жорсткіші системи, бо вони мають іншу історію та політику, але для нас наша модель спрацьовує», – пояснює колишній фінський поліцейський.
Щодо історичних традицій, то тут він дипломатично перебільшує, бо ще тридцять років тому фінська пенітенціарна система нагадувала російську, з якої вона походила, і яка досі є однією із найжорсткіших у Європі. Але наукові дослідження довели необхідність переглянути систему покарань. На думку вчених, вона не відповідала ліберальним ідеям Скандинавського реґіону та його соціальній організації. Фінська кримінальна політика спирається на думку експертів, і як говорить Тапіо Лаппі-Сеппала, директор Національного Дослідницького Інституту Правової Політики, вона має виховувати мораль та змінювати цінності, а не бути відплатою за скоєний злочин.
Зміни були успішними. Після реформи за два останні десятиліття злочинність скоротилася до низького скандинавського рівня, понад 40 тисяч фінів уникли ув’язнення, і на цьому було заощаджено 20 мільйонів доларів. Систему виконання вироків було демілітаризовано, всі службовці – цивільні, охоронці спілкуються із в’язнями по імені, а тюрми не мають залізних брам та звичних ґрат. Їх замінили відеокамери, які не обмежують свободу в’язнів у самих тюрмах, бо фіни вірять, що найбільше покарання полягає у позбавленні волі, а не у тому, щоб зробити ув’язнення якомога нестерпнішим та принизливим.
